Для поповнення запасів у 2019 році Держрезерв потребує 69 млрд. грн.

Згідно прогнозного розрахунку асигнувань для поповнення запасів резервів і доведення їх до встановлених обсягів накопичення у 2019 році необхідно виділення коштів з держбюджету у сумі близько 69 млрд. грн. Про це повідомив Голова Державного агентства резерву України Вадим Мосійчук.

З цієї суми, як зауважив очільник Держрезерву,  держбюджет повинен профінансувати понад 44 млрд. грн. для поповнення стратегічно важливих позицій таких як: м'ясо, м’ясні консерви, зерно, пальне дизельне, бензин та реактивне  паливо.  

«Цього року Держрезерв власним коштом вже провів закупівель на суму понад 484,4 млн. В планах до кінця року обсяг закупівель довести до 980 млн. грн. Це безпрецедентна сума за останні 10 років. Однак, потреба у фінансуванні поповнення запасів з держбюджету на 2018 рік становила майже 30 млрд. грн. При затвердженні бюджету на поточний рік, на жаль, як, власне, і у в попередні роки, жодної копійки виділено не було. Цього року згідно прогнозного розрахунку асигнувань для доведення до встановлених обсягів накопичення у 2019 необхідно близько 69 млрд. грн. Свої розрахунки ми вже подали до Мінекономрозвитку, аби їх передбачили при формуванні головного кошторису країни на 2019 рік», - повідомив Вадим Мосійчук.

За його словами, 2019 рік має стати безпрецедентним для Держрезерву не лише в частині фінансування  поповнення запасів, а й у реформуванні системи управління цими запасами. Зокрема, мова йде про законопроект 7543 «Про стратегічні резерви», котрий ще у 2015 році розробив Держрезерв, та який, на разі, знаходиться у Парламенті. 

«Є великі сподівання, що найближчим часом Верховна Рада приступить до розгляду законопроекту, - зауважив пан Мосійчук, - Прийняття цього закону необхідне, перш за все, для того, щоб запровадити ефективну модель управління системою стратегічних резервів, розробити нову економічно обґрунтовану номенклатуру матеріальних цінностей груп товарів, які мають стратегічне значення для безпеки держави. І я впевнений, що разом з фінансуванням потреб у поповненні запасів, прийняття закону «Про стратегічні резерви» докорінно змінить не лише фундаментальні принципи функціонування національної системи управління стратегічними резервами, а й виведе українську нову модель управління запасами на один рівень з європейськими системами, що вже давно довели свою ефективність».

Вадим Мосійчук також наголосив, що, аби прискорити прийняття законопроекту та привернути увагу до його важливості та необхідності прийняття змін, передбачених у документі, Держрезерв приступає до проекту його широкого обговорення. Зокрема, за словами очільника Держрезерву, 2 жовтня відбудеться Саміт «Нова ера стратегічних резервів. Міжнародне партнерство заради зміцнення національної безпеки», ціла окрема секція   якого під назвою «Стратегічні резерви: реалії, нове бачення, перспективи» буде присвячена обговоренню змін, передбачених законопроектом 7543. Захід буде організовано у форматі дискусійної панелі, учасниками якої стануть не лише представники українських міністерств, відомств, відповідних комітетів Парламенту, а й представники іноземних агенцій резервів, зокрема, Словаччини  та Молдови.

«Непередбачувані ситуації, що відбуваються в Україні час від часу раз-у-раз доводять, що існуюча система реагування та забезпечення стратегічними резервами є занадто бюрократизована, а низка процесів та погоджень, що передують безпосередньому наданню стратегічних резервів, унеможливлюють ефективну, а головне, оперативну допомогу. Сучасний стан справ у цій сфері ставить під сумнів фактичну спроможність держави реагувати на подібні виклики, а надскладний та довготривалий алгоритм погодження всіх питань не відповідає ані світовим практикам та стандартам, ані здоровому глузду.  Саме тому, ще у 2015 році Держрезерв розробив законопроект «Про стратегічні резерви», врахувавши всі нагальні потреби та проблемні питання. Власне, саме тому, 2 жовтня разом з представниками української влади та нашими колегами з європейських резервів, обговорюватимемо найкращі приклади ефективного запровадження аналогічних змін у інших країнах та необхідність реформування української системи», - резюмував Голова Держрезерву.