Чортківський КХП

Чортківський КХП
  • Стефаняк Петро Олексійович

  • Директор
  • Адреса:
    Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Білецька, 2
  • Телефон:
    03552-2-12-72
  • E-mail:
    chortkivkhp@gmail.com

Державне підприємство "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України  спеціалізується на прийманні, зберіганні і переробці зерна на борошно.

 Основне приміщення млина №1, яке існує до цього часу, було збудовано у 1934 році багатими єврейськими підприємцями М. Вайзером і Г. Равбергом в районі залізничного вокзалу на місці старого дерев’яного млина на річці Серет. Будувався він з розрахунку роботи на воді з двома турбінами, одна – потужністю 80 к/с, друга – 40 к/с. Це у 1-му корпусі, а в 2-ому – млин працював на разовому помолі. Потужність млина на добу становила 8-10 тонн сортового помолу. Крупчатка відправлялася залізницею у Варшаву і Краків.

Хлібоприймальний пункт або заготзерно, його трьохповерхові склади збудували німці в 1942-1943 роках, використовуючи кошти і робочу силу місцевого населення. Білобожницький хлібоприймальний пункт також розпочали будувати німці, але встигли збудувати тільки один тимчасовий склад для зерна, а вже після війни розбудовувався і розширювався пункт заготзерна.

У післявоєнні роки почалася велика робота по відбудові млинів. Оскільки великий млин під час війни був дуже знищений (були виведені з ладу усі його турбіни і устаткування), то для того, щоб ввести його в дію потрібно було майже півроку. Малий млин, перебував у кращому стані, тому можна було його відразу пустити в дію, що і було зроблено. Вироблене на ньому борошно йшло як для населення, так і для фронту. Слід відзначити, що після війни всі ці підприємства підпорядковувалися різним відомствам. Наприклад, млин №1 входив у Львівський "мельтрест", а хлібоприймальні пункти підлягали "Облзаготзерно". На початку 60-х років млин і заготзерно, були удосконалені. Продуктивність млина становила 70 тонн на добу сортового помолу, вантажооборот заготзерна становив 70 т на добу. Штат працівників млина становив 80-90 чоловік, а заготзерна  -  120-130 чоловік.

У 1959 році млин і хлібоприймальний пункт були об’єднані в одне підприємство – Чортківський комбінат хлібопродуктів. У 1960-1962 роках на річці Серет було збудовано греблю для млина із спеціальними шлюзами і міст із проїздною частиною для транспорту. Проте будівництво греблі не вирішило питання покращення енергозабезпечення. Для того, щоб їх підсилити, були поставлені спочатку одна, а  в 1964-1966 роках  5  пересувних електростанцій ДС-50. В 1964-1966 роках було збудовано надземну транспортну галерею. Для розширення площі складів для  готової продукції, у 1969 році було збудовано склад №6  на території хлібоприймального пункту, розрахований на 2 тисячі тонн. У 1968-1969 роках були також збудовані трансформаторні підстанції у млині на 500 кВт, і в хлібоприймальному пункті – на 400 кВт, а також були підведені сюди високовольтні лінії. Все це, звичайно, значно підсилило електрозабезпеченість і покращило роботу підприємства, дозволило механізувати і частково автоматизувати виробничі процеси і підвищити культуру виробництва. У 1964 році збудовано нове приміщення контори з актовим залом і лабораторією. Приміщення вагової з новими двома 30-тонними вагами збудовано в 1970 році. А перед тим, ще у 1964 році, збудовані побутові приміщення, пожарне депо у млині, а потім і в заготзерні. Пожарне депо має водозабезпечення в 150 куб. метрів води. У зв’язку з переведенням підприємства на електроенргію, була здійснена заміна і забезпечення новим устаткуванням млина у 1965-1968 роках. Додатково було поставлено три вальцових станки. А всього пізніше – уже 9 із загальною вальцовою лінією у 1520 п. метрів замість 4-х  "бюлерових" станків.

У 1970-1971 роках розсіви ЗРШ були замінені новими, конструкції ЗРШ-4. Поставлено 8 розсівів із загальною площею просіювання  в 152 кв. метра.

Потужність млина із 70 тонн на добу в 1968 році була доведена до 135-140 тонн на добу в 1972 році. Вантажообіг на хлібоприймальному пункті зріс за цей період з 80 тис. тонн до 130 тис. тонн на рік. Кількість працюючих у 1971 році становила вже 140 чоловік. Продуктивність праці в порівнянні з 1950 роком зросла в 2,5 рази.

В 1975-1976 роках здійснено реконструкцію, розширено виробничі площі, встановлено нове технологічне обладнання з розрахунку продуктивності 150 тонн на добу сортового помолу. У 1976 році приєднано й Білобожницький хлібоприймальний пункт. Реконструкція комбінату проходила у два етапи: перший відносився до зерноочисного  відділення, другий – до розмельного. При цьому були проведені слідуючі роботи: надбудова 6-го поверху,  добудова приміщення сходової клітки, заміна всього дерев’яного перекриття на залізобетонне, змонтовано місткість із трьох бункерів по 30 тонн кожен для безтарного зберігання борошна і завантаження його в автоборошновози. Це суттєво зменшило кількість ручної праці. Все застаріле обладнання було замінене на нове, більш сучасне і прогресивніше. Було проведено заміну трансформаторів ТП-250 в кількості 2 штуки на ТП-400. Після цієї реконструкції потужність млина виросла із 140 тонн на добу до 209 тонн на добу. У 1982 році на території млина №1 введено в дію двохповерховий адмінбудинок, в якому розміщені: лабораторія, їдальня, кабінет заввиробництвом, техвідділ, стоматологічний кабінет. У 1991 році побудовано новий матеріальний склад і деревообробну майстерню. А в 1994 році застарілі валкові верстати ЗМ-2 були замінені на нові АІ БЗ-2Н виготовлені по ліцензії швейцарської фірми "Бюллер", що являється найпрогресивнішою із усіх фірм світу, що вирбляє борошномельне обладнання. Введено також в дію компресорну станцію із установками ПКС-3,5. Це все дало можливість збільшити вихід борошна вищого гатунку з 7% до 34%.

В результаті об’єднання підприємств в одне ціле, сформувалось велике підприємство із своїми окремими виробничими ділянками: млином, складами готової продукції, зерноскладами, Білобожницьким хлібоприймальним пунктом.

Слід відзначити, що Чортківський комбінат хлібопродуктів завжди вкладав більшу частину свого прибутку в технічне переозброєння та вдосконалення процесу виробництва борошна, а також приймання та зберігання зерна. На сьогоднішній день на комбінаті  налічується 12 зерноскладів напольного типу загальною місткістю  39,7тис. тонн.  Прийомка зерна проводиться як з автотранспорту, так і залізничних вагонів.  Потужність механізованих пунктів по прийомці зерна з автотранспорту 2,3 тис. тонн на добу, з залізничного транспорту - 0,8 тис. тонн на добу.  Для сушки зерна працюють 2 стаціонарних зерносушарки ( ДСП-32 - 1 шт., А1- ДСП-50  - 1 шт.), потужність яких  82 планових тонн в годину.  .

Структура  підприємства складається з 4 дільниць:

Дільниця  №1 – млинзавод №1  - потужність 209 тонн зерна в добу. В 1994 році проведено технічне переозброєння млинзаводу № 1 із заміною валкового парку, а саме - верстатів ЗМ - 2    на А1 - БЗН в кількості - 16 шт., зерноочисного обладнання  на  більш продуктивне. В 1996 році проведено заміну фізично  зношених розсів ЗРШ - 4  на ЗРШ - 4 - 4М в кількості  6 шт.,  сітовійочних машин в кількості 3 шт. на високопродуктивніші -  А1 - БС 2 - 0. В 1997 році весь технологічний процес переведено на автоматизовану систему управління за проектом Вінницького ІВП. На території млинзаводу №1 є склад безтарного зберігання борошна місткістю  90 тонн.          

Дільниця № 2 - склад готової продукції.

Склади  побудовані в 1940-45 роках і представляють собою трьохповерхову   будівлю з дерев”яними  підлогами.  Вмістимість  готової продукції -3,9 тис. тонн. Відвантаження борошна можливе на автотранспорт і залізничні вагони.

Дільниця № 3 - склад зерна в м. Чорткові.

На дільниці є 3  трьохповерхові  склади, які побудовані в 1940-45 роках.           Вмістимість складів 10 тис. тонн.  Прийом зерна з автотранспорту проводиться двома авторозвантажувачами типу У15 - УРБ. До складів підведена залізнична колія.  Вигрузка можлива двох вагонів одночасно.  На дільниці є склад безтарного зберігання висівок, загальна  вмістимість яких 200 тонн.  Вигрузка висівок із складу проводиться в залізничні вагони .  Для сушки зерна   в   1970 році побудована сушарка  ДСП-32, яка працює на  природному газі і  зв”язана з   зерновими складами.  Дільниця  № 3 спеціалізується на  зберіганні зерна пшениці. У 2012 році для розвантаження великогабатних автомобілів збудовано  точку вигрузки місткістю 50 тон та встановлена 80-ти тонна тензометрична автомобільна вага.

Дільниця  № 4 - зернові склади в селі Білобожниця  за 12 км від Чорткова.

На дільниці є 8 складів напольного типу, які побудовані в 1960-67 роках загальною вмістимістю  25,2 тис. тонн зерна.  Дільниця спеціалізується на прийомці, сушці і зберіганні  зерна  пшениці, ячменю, гороху, кукурудзи, жита, ріпаку.  На дільниці в 1970 році проведено монтаж і введено в  дію зерносушарку   ДСП-32, а в 1987 році  -  ДСП-50.  Приймання зерна з автотранспорту можливе             одночасно на восьми авторозвантажувачах.  До складів  підведена залізнична колія  для прийомки і відгрузки зерна.  Всі сушарки працюють на газі (перехід з рідкого палива на газ          відбувся в 1994-95       роках).  Сушарки обеспечені автоматикою горіння газу і безперебійним контролем     температури теплоносіїв типу  ПВ-41.

У 2011 році для розвантаження великогабатних автомобілів збудовано  точку вигрузки місткістю 50 тон та встановлена 60-ти тонна тензометрична автомобільна вага. Для збільшення об»ємів відвантаження  зерна  2012 року  розширено точку погрузки вагонів з 2 вагонів до 8.

На даний час підприємство очолює Стефаняк Петро Олексійович, який працює з 2010 року.                                                                                                                 Більшу частину прибутку підприємство витрачає на технічне вдосконалення процесу виробництва.  Борошно Чортківського комбінату хлібопродуктів славиться далеко за межами області. В нелегких сьогоднішніх умовах важливо випускати продукцію за конкуретноспроможними цінами. Тому на підприємстві постійно ведеться робота по зменшенні собівартості продукції, зниженні її енергоємкості, по економії матеріальних та енергетичних ресурсів. Весь колектив комбінату хлібопродуктів докладає всіх зусиль для успішної роботи підприємства, для того, щоб виробляти високоякісне борошно. Всім потенційним партнерам підприємство готове запропонувати довгострокове та взаємовигідне співробітництво.