Нормативно-правові засади діяльності


ЗАКОН УКРАЇНИ

Про державний матеріальний резерв

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 13, ст.112 )

{ Вводиться в дію Постановою ВР N 52/97-ВР від 24.01.97,

ВВР, 1997, N 13, ст.113 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 642/97-ВР від 18.11.97, ВВР, 1998, N 10, ст.36

N 988-XIV ( 988-14 ) від 16.07.99, ВВР, 1999, N 40, ст.362

N 1709-III ( 1709-14 ) від 11.05.2000, ВВР, 2000, N 32, ст.257

N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247

N 860-IV ( 860-15 ) від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 37, ст.300

N 1713-IV ( 1713-15 ) від 12.05.2004, ВВР, 2004, N 33-34, ст.403

N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66

N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.67

N 2289-VI ( 2289-17 ) від 01.06.2010, ВВР, 2010, N 33, ст.471

N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }

{ У тексті Закону слова “Міністерство економіки України” в

усіх відмінках замінено словами “центральний орган

виконавчої влади з питань економічної політики” у

відповідному відмінку згідно із Законом N 860-IV

( 860-15 ) від 22.05.2003 }

{ У тексті Закону слова “центральний орган виконавчої влади, що

здійснює управління державним резервом” в усіх відмінках

замінено словами “центральний орган виконавчої влади, що

реалізує державну політику у сфері державного матеріального

резерву” у відповідному відмінку згідно із Законом N 5463-VI

( 5463-17 ) від 16.10.2012 }

Цей Закон визначає загальні принципи формування, розміщення,

зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення)

запасів державного матеріального резерву (далі – державний резерв)

і регулює відносини в цій сфері.

Стаття 1. Поняття державного резерву

1. Державний резерв є особливим державним запасом

матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в

порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву

створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно

підтримуваний обсяг їх зберігання).

2. До складу державного резерву входять:
мобілізаційний резерв – запаси матеріально-технічних та

сировинних ресурсів, призначених для забезпечення розгортання

виробництва військової та іншої промислової продукції, ремонту

військової техніки та майна в особливий період, розгортання у

воєнний час робіт по відновленню залізничних та автомобільних

шляхів, морських та річкових портів, аеродромів, ліній і споруд

зв’язку, газо-, нафтопродуктопроводів, систем енерго- і

водопостачання для організації безперебійної роботи промисловості,

транспорту і зв’язку, подання медичної допомоги;
запаси сировинних, матеріально-технічних і продовольчих

ресурсів для забезпечення стратегічних потреб держави;
запаси матеріально-технічних ресурсів для виконання

першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних

ситуацій та для виконання інших заходів, передбачених

законодавством.

Стаття 2. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного

резерву – зберігання закладених до державного резерву матеріальних

цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача)

без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями

до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з

державного резерву;
відпуск матеріальних цінностей з державного резерву –

реалізація чи безоплатна передача матеріальних цінностей

державного резерву визначеному одержувачу (споживачу) або

реалізація їх на ринку;
закладення матеріальних цінностей до державного резерву –

прийняття матеріальних цінностей для зберігання в державному

резерві;
заміна матеріальних цінностей державного резерву – відпуск

матеріальних цінностей з державного резерву за умови одночасного

закладення тієї ж кількості аналогічних або інших однотипних

матеріальних цінностей у зв’язку із зміною стандартів і технології

виготовлення виробів, передбачених мобілізаційним завданням;
освіження запасів державного резерву – відпуск матеріальних

цінностей з державного резерву у зв’язку із закінченням

встановленого терміну зберігання матеріальних цінностей, тари,

упаковки, а також внаслідок виникнення обставин, які можуть

призвести до псування або погіршення якості продукції до

закінчення терміну її зберігання, за умови одночасної або

наступної поставки і закладення до державного резерву тієї ж

кількості аналогічних матеріальних цінностей в установленому

Кабінетом Міністрів України порядку; ( Абзац шостий статті 2 із

змінами, внесеними згідно із Законом N 1713-IV ( 1713-15 ) від

12.05.2004 )
позичання матеріальних цінностей з державного резерву –

відпуск матеріальних цінностей з державного резерву на договірних

засадах з наступним поверненням до державного резерву тієї ж

кількості аналогічних матеріальних цінностей або, у разі

неможливості їх повернення, – з відшкодуванням за рішенням

Кабінету Міністрів України грошової вартості на час повернення,

але не менше, ніж на час відпуску, з наступним спрямуванням

одержаних коштів на закладення відповідної кількості матеріальних

цінностей; ( Абзац сьомий статті 2 в редакції Закону N 1713-IV

( 1713-15 ) від 12.05.2004 )
поставка матеріальних цінностей до державного резерву –

закупівля та (або) відвантаження (доставка) матеріальних цінностей

на підприємства, в установи і організації для їх зберігання;
розбронювання матеріальних цінностей державного резерву –

відпуск матеріальних цінностей з державного резерву без наступного

їх повернення;
стратегічні потреби держави – потреби держави в запасах

сировинних, матеріально-технічних та продовольчих ресурсів,

необхідних для забезпечення національної безпеки держави,

стабілізації її економіки та виконання першочергових робіт під час

ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; ( Статтю 2 доповнено

абзацом десятим згідно із Законом N 1713-IV ( 1713-15 ) від

12.05.2004 )
самовільне відчуження матеріальних цінностей державного

резерву – використання або реалізація відповідальним зберігачем

матеріальних цінностей державного резерву, що перебувають у нього

на відповідальному зберіганні, без відповідного рішення на це

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері державного матеріального резерву. ( Статтю 2

доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом N 1713-IV

( 1713-15 ) від 12.05.2004 )

Стаття 3. Призначення державного резерву

Державний резерв призначається для:

забезпечення потреб України в особливий період;
надання державної підтримки окремим галузям народного

господарства, підприємствам, установам і організаціям з метою

стабілізації економіки у разі тимчасових порушень термінів

постачання важливих видів сировини і паливно-енергетичних

ресурсів, продовольства, виникнення диспропорції між попитом і

пропонуванням на внутрішньому ринку та участь у виконанні

міждержавних договорів; ( Абзац третій статті 3 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 1713-IV ( 1713-15 ) від 12.05.2004 )
подання гуманітарної допомоги;
забезпечення першочергових робіт під час ліквідації наслідків

надзвичайних ситуацій.

Стаття 4. Єдина система державного резерву України

1. Державний резерв створює Кабінет Міністрів України.

Організація формування, зберігання і обслуговування державного

резерву, соціальний розвиток забезпечуються уповноваженим на це

центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері державного матеріального резерву, підприємствами,

установами і організаціями, що входять до єдиної системи

державного резерву України (далі – система державного резерву).

2. Структура системи державного резерву і порядок управління

державним резервом визначаються Кабінетом Міністрів України.

3. Запаси державного резерву незалежно від його

місцезнаходження, а також підприємства, установи і організації та

інші об’єкти, що входять до системи державного резерву, і земельні

ділянки, на яких вони розміщені, є державною власністю і не

підлягають приватизації та іншим видам відчуження. Передача майна,

необхідного для забезпечення зберігання матеріальних цінностей

державного резерву і закріпленого за цими підприємствами,

установами і організаціями, у тому числі в оренду, здійснюється на

підставі рішення Кабінету Міністрів України, іншого майна – на

підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує

державну політику у сфері державного матеріального резерву,

відповідно до законодавства.
( Пункт 3 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 1713-IV ( 1713-15 ) від 12.05.2004 )

4. Підприємства, установи і організації системи державного

резерву є режимними об’єктами, охорона і пожежна безпека яких

проводиться відомчою воєнізованою охороною.

5. Підприємства, установи і організації незалежно від форм

власності, що виконують згідно з договором з центральним органом

виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного

матеріального резерву, відповідальне зберігання матеріальних

цінностей державного резерву, не входять до системи державного

резерву.

Стаття 5. Номенклатура матеріальних цінностей

державного резерву і норми їх

накопичення

1. Номенклатура матеріальних цінностей державного резерву і

норми їх накопичення, в тому числі незнижуваного запасу,

затверджуються Кабінетом Міністрів України.

2. Порядок розробки номенклатури матеріальних цінностей

державного резерву і норм їх накопичення, у тому числі

незнижуваного запасу, встановлюється центральним органом

виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у

сфері державного матеріального резерву. { Абзац перший частини

другої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI

( 5463-17 ) від 16.10.2012 }

Мобілізаційні резерви створюються на підприємствах, в

установах і організаціях незалежно від форм власності відповідно

до завдань, визначених Кабінетом Міністрів України

міністерствам, іншим центральним і місцевим органам виконавчої

влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим на основі

пропозицій центрального органу виконавчої влади, що забезпечує

формування державної політики у сфері економічного розвитку,

Міністерства оборони України за погодженням із центральним органом

виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного

матеріального резерву, іншими зацікавленими органами виконавчої

влади. { Абзац другий частини другої статті 5 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }

3. Щорічні обсяги поставок матеріальних цінностей до

державного резерву відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів

України рівнів накопичення в першочерговому порядку плануються

під час формування замовлень на поставку продукції для державних

потреб та забезпечуються відповідними коштами за рахунок

Державного бюджету України на поточний рік та коштами, отриманими

від реалізації матеріальних цінностей державного резерву, що

підлягають освіженню, позичанню та розбронюванню.

4. У разі потреби Кабінет Міністрів України приймає рішення

про закупівлю і закладення матеріальних цінностей до державного

резерву понад встановлені обсяги і норми накопичення для їх

цільового використання, у тому числі за міжнародними договорами, з

визначенням джерел додаткових коштів для цих закупівель.

Стаття 6. Повноваження міністерств, інших центральних

та місцевих органів виконавчої влади, Ради

міністрів Автономної Республіки Крим у сфері

державного резерву

Міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої

влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим:

готують пропозиції щодо визначення підприємств, установ та

організацій незалежно від форм власності для зберігання

матеріальних цінностей державного резерву, сприяють розміщенню на

підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності, що

належать до їх відання, пунктів відповідального зберігання

матеріальних цінностей державного резерву;
забезпечують дотримання підприємствами, установами і

організаціями вимог законодавства з питань формування, зберігання

і використання запасів матеріальних цінностей державного резерву;
подають організаційну та фінансову допомогу підприємствам,

установам і організаціям незалежно від форм власності у поставках

і закладенні матеріальних цінностей до державного резерву та їх

відповідальному зберіганні;
несуть відповідальність за створення і зберігання

мобілізаційного резерву та виконання завдань Кабінету Міністрів

України щодо формування, розміщення, зберігання, використання,

поповнення та освіження запасів державного резерву на

підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності, що

належать до їх відання;
у встановленому порядку звертаються у разі потреби до

Кабінету Міністрів України з проханням про позичання чи

розбронювання матеріальних цінностей державного резерву, а також

із пропозиціями про поставку і закладення матеріальних цінностей

до державного резерву.

Стаття 7. Фінансування системи державного резерву

1. Утримання і розвиток системи державного резерву

( 1041-97-п ) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та

коштів, одержаних від допоміжної фінансово-господарської

діяльності підприємств, установ і організацій системи державного

резерву.

2. Фінансування операцій, пов’язаних з накопиченням

(приростом), освіженням (поновленням, заміною) матеріальних

цінностей державного резерву, здійснюється за рахунок коштів

державного бюджету, зокрема коштів, одержаних від реалізації

матеріальних цінностей державного резерву в порядку освіження,

позичання та розбронювання.

{ Дію частини третьої статті 7 зупинено на 2007 рік в частині

використання коштів, одержаних від позичання матеріальних

цінностей державного резерву, а також коштів, одержаних від

реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного

резерву згідно із Законом N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 }

3. Фінансування витрат підприємств, установ і організацій,

пов’язаних з обслуговуванням і зберіганням, списання збитків від

уцінки і природних втрат матеріальних цінностей державного

резерву, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету,

зокрема коштів, одержаних від позичання матеріальних цінностей

державного резерву, а також коштів, одержаних від реалізації

розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

4. Фінансування витрат на капітальне будівництво,

реконструкцію і технічне переоснащення підприємств, установ і

організацій системи державного резерву, проведення

науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт здійснюється

за рахунок коштів державного бюджету.
( Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1709-III

( 1709-14 ) від 11.05.2000, в редакції Закону N 1713-IV

( 1713-15 ) від 12.05.2004 )

Стаття 8. Формування і розміщення замовлень на поставку

матеріальних цінностей до державного резерву

1. Поставка матеріальних цінностей до державного резерву і

розміщення замовлень на їх поставку на підприємствах, в установах

і організаціях незалежно від форм власності здійснюються в

основному на підставі замовлень на поставку продукції для

державних потреб з наступним відшкодуванням усіх витрат

відповідальних зберігачів. У разі потреби для забезпечення

виконання встановлених обсягів накопичення запасів державного

резерву центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері державного матеріального резерву, приймає рішення

про закупівлю матеріальних цінностей, у порядку, встановленому

Законом України “Про здійснення державних закупівель” ( 2289-17 ).

{ Пункт 1 із змінами, внесеними згідно із Законами N 424-V

( 424-16 ) від 01.12.2006, N 2289-VI ( 2289-17 ) від 01.06.2010 }

2. Для підприємств, установ і організацій, заснованих

повністю або частково на державній власності (державні

підприємства, установи і організації, акціонерні товариства, у

статутному фонді яких контрольний пакет акцій належить державі,

орендні підприємства, засновані на державній власності), а також

для суб’єктів господарської діяльності всіх форм власності,

визнаних відповідно до законодавства України монополістами,

державне замовлення на поставку продукції є обов’язковим, якщо

виконання його не завдає їм збитків.

3. Державним замовником на поставку матеріальних цінностей до

державного резерву є центральний орган виконавчої влади, що

реалізує державну політику у сфері державного матеріального

резерву, а державними замовниками на поставку матеріальних

цінностей до мобілізаційного резерву є також інші центральні та

місцеві органи виконавчої влади, уповноважені на це Президентом

України.
{ Частина третя статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }

4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері державного матеріального резерву:
розробляє пропозиції до проекту Державного бюджету України на

наступний рік у частині структури видатків на забезпечення

функціонування системи державного резерву;
провадить вибір постачальників матеріальних цінностей до

державного резерву для укладення з ними державних контрактів

(договорів); { Абзац третій пункту 4 із змінами, внесеними згідно

із Законом N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 }

{ Абзац четвертий пункту 4 виключено на підставі Закону

N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 }

укладає державні контракти (договори) на поставку

матеріальних цінностей до державного резерву; { Абзац п’ятий

пункту 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 424-V

( 424-16 ) від 01.12.2006 }
здійснює за рішенням Кабінету Міністрів України заходи із

стабілізації ринку стратегічно важливих видів продукції в разі

виникнення диспропорції між попитом і пропонуванням на

внутрішньому ринку; ( Пункт 4 статті 8 доповнено абзацом шостим

згідно із Законом N 1713-IV ( 1713-15 ) від 12.05.2004 )
здійснює розрахунки з постачальниками за матеріальні

цінності, що поставляються до державного резерву за державним

контрактом (договором), та може вилучати торгову надбавку;
несе відповідальність за поставку, закладення і зберігання

матеріальних цінностей державного резерву; за відпуск матеріальних

цінностей з державного резерву у зв’язку з їх освіженням

(поновленням), заміною і в порядку тимчасового позичання;
має право застосовувати фінансові санкції, передбачені

статтею 14 цього Закону.

{ Пункт 5 виключено на підставі Закону N 424-V ( 424-16 ) від

01.12.2006 }

6. Нормативно-правові акти центрального органу виконавчої

влади, що забезпечує формування державної політики у сфері

економічного розвитку, щодо порядку і умов поставки (закладення),

зберігання і відпуску матеріальних цінностей державного резерву,

зареєстровані в порядку, встановленому законом, є обов’язковими

для міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої

влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, постачальників і

відповідальних зберігачів незалежно від форм власності.
{ Частина шоста статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }

Стаття 9. Особливості поставки, закладення і зберігання

матеріальних цінностей державного резерву

1. Матеріальні цінності, що поставляються до державного

резерву за встановленими вимогами щодо забезпечення безпеки життя,

здоров’я споживачів і охорони довкілля, повинні мати сертифікат

відповідності зазначеним вимогам на весь строк зберігання.

2. Придбання матеріальних цінностей з метою їх закладення до

державного резерву здійснюється відповідно до вимог та процедур,

визначених Законом України “Про здійснення державних закупівель”

( 2289-17 ).
{ Пункт 2 статті 9 в редакції Закону N 988-XIV ( 988-14 ) від

16.07.99; із змінами, внесеними згідно із Законами N 424-V

( 424-16 ) від 01.12.2006, N 2289-VI ( 2289-17 ) від 01.06.2010 }

3. Придбання зерна з метою закладення його до державного

резерву здійснюється в порядку, передбаченому пунктом 2 цієї

статті.
{ Статтю 9 доповнено пунктом 3 згідно із Законом N 1713-IV

( 1713-15 ) від 12.05.2004; із змінами, внесеними згідно із

Законом N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 }

Стаття 10. Стимулювання виконання поставки матеріальних

цінностей до державного резерву та їх зберігання

З метою економічного стимулювання виконання поставок і

зберігання матеріальних цінностей державного резерву та поставок

матеріальних цінностей для експлуатаційних потреб, капітального

будівництва системи державного резерву виконавцям можуть

відповідно до законодавства надаватися пільги щодо сплати податку

на прибуток, цільові дотації і субсидії, кредити на пільгових

умовах, валютні кошти, митні та інші пільги.

Стаття 11. Розміщення матеріальних цінностей

державного резерву

1. Запаси матеріальних цінностей державного резерву

розміщуються на підприємствах, в установах і організаціях,

спеціально призначених для зберігання матеріальних цінностей

державного резерву. Розміщення і будівництво на території України

підприємств, установ, організацій та інших об’єктів системи

державного резерву здійснюються в порядку, що встановлюється

Кабінетом Міністрів України.

2. Частина запасів матеріальних цінностей державного резерву

може зберігатися на промислових, транспортних,

сільськогосподарських, постачальницько-збутових та інших

підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм

власності на договірних умовах.
Для підприємств, установ і організацій, заснованих повністю

або частково на державній власності (державні підприємства,

установи і організації, акціонерні товариства, у статутному фонді

яких контрольний пакет акцій належить державі, орендні

підприємства, засновані на державній власності), а також для

суб’єктів господарської діяльності всіх форм власності, визнаних

відповідно до законодавства України монополістами, відповідальне

зберігання матеріальних цінностей державного резерву є

обов’язковим, якщо це не завдає їм збитків.

3. Перелік підприємств, установ і організацій усіх форм

власності, що виконують відповідальне зберігання матеріальних

цінностей державного резерву, номенклатура та обсяги їх

накопичення визначаються мобілізаційними та іншими спеціальними

планами.

4. Підприємства, установи і організації всіх форм власності,

яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання,

зобов’язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне

освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із

державного резерву згідно з зазначеними завданнями власними

силами.

5. Відшкодування витрат підприємствам, установам і

організаціям, що виконують відповідальне зберігання, оплата тарифу

за перевезення вантажів, спеціальної тари, упаковки, послуг

постачальницько-збутових організацій за поставку і реалізацію

матеріальних цінностей державного резерву провадиться у порядку

( 532-2002-п ), встановленому Кабінетом Міністрів України.

6. Зведені відомості про номенклатуру і рівні накопичення,

про загальні обсяги поставок, відпуску, закладення, освіження,

розміщення і фактичні запаси державного резерву є державною

таємницею, розголошення якої тягне за собою відповідальність у

встановленому законом порядку.

Стаття 12. Порядок відпуску матеріальних цінностей з

державного резерву

1. Державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним і

може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів

України.

2. Відпуск матеріальних цінностей з державного резерву

здійснюється:
у зв’язку з їх освіженням (поновленням) і заміною;
у порядку тимчасового позичання;
у порядку розбронювання;
для надання гуманітарної допомоги;
для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
у разі настання особливого періоду.

3. Матеріальні цінності з державного резерву реалізуються на

конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів

України. ( Пункт 3 статті 12 в редакції Закону N 988-XIV

( 988-14 ) від 16.07.99 )

4. Відпуск із державного резерву матеріальних цінностей, що

підлягають освіженню (поновленню) і зберігаються на підприємствах,

в установах і організаціях системи державного резерву, провадиться

за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує

державну політику у сфері державного матеріального резерву. Такий

відпуск провадиться на конкурсних засадах. Кошти, отримані

внаслідок такої реалізації, спрямовуються на придбання та

закладення до державного резерву аналогічних матеріальних

цінностей.
Освіження (поновлення) матеріальних цінностей державного

резерву, що знаходяться на зберіганні на підприємствах, в

установах і організаціях (відповідальних зберігачів), а також

заміна їх на продукцію аналогічного асортименту та якості

здійснюється ними самостійно без залучення додаткових коштів.
( Пункт 4 статті 12 в редакції Закону N 988-XIV ( 988-14 ) від

16.07.99 )

5. Відпуск матеріальних цінностей з державного резерву в

порядку тимчасового позичання провадиться за рішенням Кабінету

Міністрів України, в якому визначаються одержувачі, строки та

умови відпуску матеріальних цінностей із державного резерву, а

також строки їх повернення. ( Абзац перший пункту 5 статті 12 із

змінами, внесеними згідно із Законом N 1713-IV ( 1713-15 ) від

12.05.2004 )
( Абзац другий пункту 5 статті 12 виключено на підставі

Закону N 1713-IV ( 1713-15 ) від 12.05.2004 )
Якщо відпуск матеріальних цінностей з державного резерву

провадиться у порядку позичання, одержувач (позичальник) –

підприємство, установа або організація на основі контракту

(договору) подає гарантійне зобов’язання про повернення

матеріальних цінностей до державного резерву. В контракті

(договорі) повинно бути передбачено спосіб забезпечення

зобов’язання одержувача (позичальника) у вигляді застави або

банківської гарантії. ( Абзац третій пункту 5 статті 12 в редакції

Закону N 988-XIV ( 988-14 ) від 16.07.99, із змінами, внесеними

згідно із Законом N 1713-IV ( 1713-15 ) від 12.05.2004 )
За позичання матеріальних цінностей з державного резерву

передбачається плата, розмір якої визначається в порядку,

встановленому Кабінетом Міністрів України, і не може перевищувати

розміру облікової ставки Національного банку України.

6. Реалізація матеріальних цінностей з державного резерву,

що підлягають розбронюванню, здійснюється на конкурсних засадах у

порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відпуск матеріальних цінностей із державного резерву для

надання гуманітарної допомоги здійснюється у порядку,

встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відпуск матеріальних цінностей із незнижуваного запасу

провадиться за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з

Верховною Радою України.
( Пункт 6 статті 12 в редакції Закону N 988-XIV ( 988-14 ) від

16.07.99 )

7. Відпуск матеріальних цінностей з державного резерву для

ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій провадиться

центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері державного матеріального резерву, за поданням

міністерств, інших органів виконавчої влади, Ради міністрів

Автономної Республіки Крим, на які покладено функції щодо

координації робіт по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій за

рішенням Кабінету Міністрів України. Витрати на відпуск цих

матеріальних цінностей, враховуючи їх вартість, відшкодовуються за

рахунок коштів, передбачених на ці цілі Державним бюджетом

України.

8. Відпуск матеріальних цінностей з державного резерву в разі

настання особливого періоду провадиться згідно з Законом України

“Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” ( 3543-12 ).

Стаття 13. Забезпечення перевезень матеріальних цінностей

державного резерву

1. Залізничні вагони, річкові, морські, повітряні, інші

транспортні засоби для відвантаження матеріальних цінностей до

державного резерву та з державного резерву надаються в

першочерговому порядку, а для вантажів, що швидко псуються, а

також тих, що відвантажуються для ліквідації наслідків

надзвичайних ситуацій, – за умови пред’явлення вантажів без

додаткової оплати за надання позапланових транспортних засобів.

2. У разі відвантаження матеріальних цінностей державного

резерву на підприємства по їх зберіганню та з цих підприємств усі

транспортні підприємства та організації незалежно від форм

власності приймають та здають їх з обов’язковою перевіркою ваги

або кількості місць (залежно від виду вантажу).

Стаття 14. Відповідальність за операції з матеріальними

цінностями державного резерву
( Назва статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 1713-IV ( 1713-15 ) від 12.05.2004 )

1. У разі необгрунтованої відмови від відповідального

зберігання матеріальних цінностей державного резерву керівники

відповідних суб’єктів господарської діяльності несуть

відповідальність, передбачену законодавством.

2. У разі необгрунтованої відмови постачальника

(виготовлювача) від укладення державного контракту (договору) на

поставку матеріальних цінностей до державного резерву за

зобов’язаннями, встановленими законодавством, постачальник

(виготовлювач) сплачує штраф у розмірі вартості продукції,

визначеної згідно з державним контрактом (договором).

3. За прострочення поставки, недопоставку (неповне

закладення) матеріальних цінностей до державного резерву

постачальник (виготовлювач) сплачує неустойку в розмірі 50

відсотків вартості недопоставлених (незакладених) матеріальних

цінностей. Неустойка стягується до фактичного виконання

зобов’язання з урахуванням недопоставленої кількості продукції в

попередньому періоді поставки. Крім сплати неустойки постачальник

(виготовлювач) відшкодовує понесені одержувачем збитки.

4. За поставку (закладення) до державного резерву

матеріальних цінностей, не придатних для тривалого зберігання,

некомплектних або таких, що не відповідають умовам контракту

(договору) щодо їх якості та асортименту, постачальник

(виготовлювач) сплачує штраф у розмірі 20 відсотків вартості

забракованих або тих, що не відповідають умовам державного

контракту (договору), матеріальних цінностей.

5. За поставку (закладення) до державного резерву

немаркованих або неналежно маркованих матеріальних цінностей чи

матеріальних цінностей, поставлених у неналежній тарі (упаковці),

за використання засобів пакетування, що не відповідають діючим

стандартам, постачальник (виготовлювач) сплачує штраф у розмірі 5

відсотків вартості зазначених матеріальних цінностей.
Постачальник (виготовлювач) зобов’язаний протягом місяця

замінити забраковані матеріальні цінності, тару (упаковку),

відновити або виправити маркування.

6. У разі виявлення прихованих виробничих дефектів у

матеріальних цінностях, поставлених (закладених) до державного

резерву, майнову відповідальність несе постачальник (виготовлювач)

незалежно від часу поставки (закладення) матеріальних цінностей до

державного резерву і часу виявлення зазначених дефектів за умови

додержання встановлених режимів зберігання цих матеріальних

цінностей.

7. У разі виявлення фактів оформлення безтоварних операцій із

закладення матеріальних цінностей до державного резерву

підприємства, установи і організації – відповідальні зберігачі

сплачують штраф у розмірі 100 відсотків вартості не закладених до

державного резерву матеріальних цінностей, а також пеню за кожний

день прострочення з моменту оформлення зазначених операцій до

фактичного закладення матеріальних цінностей до державного

резерву.

8. За несвоєчасне повернення до державного резерву позичених

матеріальних цінностей одержувач сплачує штраф у розмірі 100

відсотків вартості неповернених матеріальних цінностей виходячи з

ринкових цін, що діють на день повернення, але не менше, ніж на

день відпуску, і пеню за кожний день прострочення до повного

виконання зобов’язання.
У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо

відшкодування грошової вартості позичених матеріальних цінностей

штраф і пеня сплачуються виходячи з їх ринкової ціни на день

перерахування коштів, але не менше, ніж на день відпуску, до

повного відшкодування вартості зазначених цінностей.
( Пункт 8 в редакції Закону N 1713-IV ( 1713-15 ) від 12.05.2004 )

9. За несвоєчасне виконання рішення центрального органу

виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного

матеріального резерву, про відвантаження матеріальних цінностей

державного резерву підприємства, установи і організації –

відповідальні зберігачі сплачують штраф у розмірі 100 відсотків

вартості не відвантажених у строк матеріальних цінностей і пеню за

кожний день прострочення до повного виконання розпорядження.
{ Частина дев’ята статті 14 із змінами, внесеними згідно із

Законом N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }

10. У разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей

державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з

юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці

цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості

виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності

(самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх

обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних

цінностей.

У разі недоцільності закладення і зберігання зазначених

матеріальних цінностей або виключення їх з номенклатури,

скасування мобілізаційного чи іншого спеціального завдання

зазначені юридичні особи за рішенням центрального органу

виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного

матеріального резерву, відшкодовують вартість відсутніх

матеріальних цінностей державного резерву виходячи з їх ринкової

ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження)

із сплатою пені до повного відшкодування вартості матеріальних

цінностей.
{ Пункт 10 в редакції Закону N 1713-IV ( 1713-15 ) від

12.05.2004 }

11. У разі невибрання з державного резерву матеріальних

цінностей у передбачені договором строки одержувачі відшкодовують

витрати, пов’язані із додатковим зберіганням зазначених

матеріальних цінностей понад ці строки, а також збитки, викликані

зниженням якості матеріальних цінностей за період прострочення їх

вибрання, і витрати на сплату штрафів за невикористання та

простій транспортних засобів, наданих для відвантаження

зазначених матеріальних цінностей.

12. У разі порушення правил і умов зберігання, несвоєчасного

освіження та заміни матеріальних цінностей державного резерву, а

також зберігання матеріальних цінностей, що не відповідають

затвердженій номенклатурі, діючим стандартам і технічним умовам,

несвоєчасного подання встановленої звітності підприємства,

установи і організації – відповідальні зберігачі сплачують штраф у

розмірі 20 відсотків вартості матеріальних цінностей, щодо яких

допущено порушення.

13. За необгрунтовану відмову від приймання матеріальних

цінностей до державного резерву та відпуску матеріальних цінностей

з державного резерву підприємства, установи і організації системи

державного резерву сплачують постачальнику (покупцю) неустойку в

розмірі 100 відсотків вартості матеріальних цінностей, щодо

приймання або відпуску яких заявлено необгрунтовану відмову.

14. У разі несвоєчасної сплати вартості поставленої до

державного резерву продукції одержувач сплачує постачальнику

(виготовлювачу) пеню із суми простроченого платежу за кожний день

прострочення.

15. У разі несвоєчасної сплати вартості поставленої з

державного резерву продукції одержувач (споживач) сплачує

постачальнику пеню за кожний день прострочення.

( Пункт 16 статті 14 виключено на підставі Закону

N 642/97-ВР від 18.11.97 )

16. Розмір пені, передбачений пунктами 7, 8, 9, 10 цієї

статті, обчислюється з вартості матеріальних цінностей, а

передбачений пунктами 14 і 15, – з суми простроченого платежу

виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку

України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

17. Фінансові санкції, передбачені пунктами 3, 4, 8 і 10

цієї статті, застосовуються у безспірному порядку. ( Статтю 14

доповнено пунктом 17 згідно із Законом N 988-XIV ( 988-14 ) від

16.07.99 )

Стаття 15. Оскарження рішень центрального органу виконавчої

влади, що реалізує державну політику у сфері

державного матеріального резерву

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує

державну політику у сфері державного матеріального резерву, щодо

застосування фінансових санкцій, передбачених пунктами 2-5, 7-15

статті 14 цього Закону, може бути оскаржене до господарського

суду.
{ Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV

( 762-15 ) від 15.05.2003 }

Стаття 16. Звітність про наявність запасів матеріальних

цінностей державного резерву, їх рух, облік

Звітність про наявність запасів матеріальних цінностей

державного резерву, їх рух, облік здійснюються в порядку, що

визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 17. Відповідальність посадових осіб за порушення

вимог цього Закону

Посадові особи, винні в порушенні вимог цього Закону, несуть

відповідальність згідно з законодавством.

Стаття 18. Контроль за створенням, відпуском та

використанням державного резерву

Контроль за створенням, відпуском та використанням Кабінетом

Міністрів України державного резерву здійснює Верховна Рада

України.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 24 січня 1997 року

N 51/97-ВР

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 2014 р. № 517

ПОЛОЖЕННЯ
про Державне агентство резерву України

1. Державне агентство резерву України (Держрезерв) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі і який реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву.

2. Держрезерв у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

3. Основними завданнями Держрезерву є:

1) реалізація державної політики у сфері державного матеріального резерву;

2) внесення Міністру економічного розвитку і торгівлі пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначеній сфері.

4. Держрезерв відповідно до покладених на нього завдань:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністрові економічного розвитку і торгівлі;

2) здійснює управління державним резервом;

3) здійснює методологічне, інформаційно-аналітичне, науково-методичне забезпечення роботи з формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву;

4) організовує наукові дослідження з питань довготривалого зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву;

5) організовує виконання затверджених Кабінетом Міністрів України завдань щодо формування, зберігання, обслуговування, розміщення, відпуску, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву, дотримання нормативних умов їх кількісного та якісного стану та несе відповідальність за їх виконання;

6) погоджує пропозиції центральних органів виконавчої влади щодо створення мобілізаційного резерву;

7) здійснює планування щорічних обсягів поставок матеріальних цінностей до державного матеріального резерву згідно із затвердженими Кабінетом Міністрів України рівнями накопичення;

8) провадить вибір постачальників матеріальних цінностей до державного матеріального резерву для укладення з ними державних контрактів (договорів) у порядку, визначеному законом;

9) укладає державні контракти (договори) на поставку матеріальних цінностей до державного матеріального резерву;

10) здійснює розрахунки з постачальниками за матеріальні цінності, що поставляються до державного матеріального резерву за державним контрактом (договором);

11) укладає договори на відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву;

12) здійснює відповідно до законодавства відпуск матеріальних цінностей із державного матеріального резерву;

13) забезпечує організацію обліку запасів матеріальних цінностей державного матеріального резерву та їх руху; в установленому порядку подає звіти відповідним державним органам;

14) здійснює за рішенням Кабінету Міністрів України заходи із стабілізації ринку стратегічно важливих видів продукції в разі виникнення диспропорції між попитом і пропонуванням на внутрішньому ринку;

15) здійснює управління діяльністю підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держрезерву, щодо формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву, дотримання нормативних умов їх зберігання;

16) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, організацію формування, зберігання і обслуговування матеріальних цінностей державного матеріального резерву, зокрема контролює виконання відповідальними зберігачами незалежно від форми власності зобов’язань щодо зберігання, освіження (поновлення), відпуску, своєчасного повернення позичених матеріальних цінностей, а також відповідність зазначених цінностей затвердженій номенклатурі, встановленим стандартам і технічним умовам;

17) забезпечує відповідно до законодавства функціонування та утримання підрозділів відомчої воєнізованої охорони, якими охороняються об’єкти системи державного резерву і розміщені на них матеріальні цінності; здійснює контроль за охороною та пожежною безпекою зазначених об’єктів;

18) здійснює в установленому законодавством порядку фінансування витрат на утримання і розвиток системи державного резерву;

19) здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Держрезерву, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;

20) здійснює функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління Держрезерву;

21) бере участь у підготовці та укладенні міжнародних договорів у встановленому порядку;

22) здійснює інші повноваження, визначені законом.

5. Держрезерв з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Держрезерву та на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;

2) здійснює добір кадрів в апарат Держрезерву та на підприємства, в установи та організації, що належать до сфери його управління, формує кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і працівників апарату Держрезерву;

3) організовує планово-фінансову роботу в апараті Держрезерву, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку;

4) організовує ведення діловодства та архівне зберігання документів в апараті Держрезерву відповідно до встановлених правил;

5) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави.

6. Держрезерв для виконання покладених на нього завдань має право:

1) залучати в установленому порядку до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

2) отримувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об’єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

3) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до його компетенції;

4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами;

5) проводити відповідно до законодавства ревізії та перевірки обліку руху, наявності та якості матеріальних цінностей державного матеріального резерву, які зберігаються на підприємствах системи державного резерву та на підприємствах незалежно від форми власності, які здійснюють відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву;

6) вимагати від відповідальних зберігачів матеріальних цінностей державного матеріального резерву подання:

документальних даних про підсумки проведеної ними інвентаризації матеріальних цінностей державного матеріального резерву;

звітів про наявність матеріальних цінностей та їх рух;

пояснень стосовно виявлених у роботі з матеріальними цінностями державного матеріального резерву порушень;

7) застосовувати фінансові санкції, передбачені статтею 14 Закону України “Про державний матеріальний резерв”.

7. Держрезерв у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями.

8. Держрезерв у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінекономрозвитку видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

9. Держрезерв очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра економічного розвитку і торгівлі.

10. Голова Держрезерву:

1) очолює Держрезерв, здійснює керівництво його діяльністю, представляє Держрезерв у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;

2) у межах компетенції організовує та контролює виконання в апараті Держрезерву Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінекономрозвитку з питань, що належать до компетенції Держрезерву;

3) вносить на розгляд Міністра економічного розвитку і торгівлі пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у сфері державного матеріального резерву та розроблені Держрезервом проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, а також позицію щодо проектів, розробниками яких є інші міністерства;

4) вносить на розгляд Міністра економічного розвитку і торгівлі проекти нормативно-правових актів Мінекономрозвитку з питань, що належать до компетенції Держрезерву;

5) подає для затвердження Міністрові економічного розвитку і торгівлі плани роботи Держрезерву;

6) звітує перед Міністром економічного розвитку і торгівлі про виконання планів роботи Держрезерву та покладених на нього завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності Держрезерву, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

7) забезпечує взаємодію Держрезерву із структурним підрозділом Мінекономрозвитку, визначеним Міністром економічного розвитку і торгівлі;

8) забезпечує додержання встановленого Міністром економічного розвитку і торгівлі порядку обміну інформацією між Мінекономрозвитку і Держрезервом та вчасність її подання;

9) вносить Міністру економічного розвитку і торгівлі пропозиції щодо призначення на посаду та звільнення з посади своїх заступників;

10) розподіляє обов’язки між своїми заступниками;

11) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату Держрезерву;

12) призначає на посаду та звільняє з посади за погодженням з Міністром економічного розвитку і торгівлі керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату Держрезерву;

13) призначає на посаду та звільняє з посади в порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату Держрезерву (якщо інше не передбачено законом);

14) приймає на роботу та звільняє з роботи в порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників Держрезерву;

15) утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи та організації, затверджує положення про них (їх статути), в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, здійснює в межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

16) забезпечує реалізацію державної політики щодо державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті Держрезерву;

17) вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців та працівників апарату Держрезерву, присвоює їм ранги державних службовців (якщо інше не передбачено законом);

18) в установленому порядку вносить подання щодо представлення державних службовців та працівників апарату Держрезерву до відзначення державними нагородами;

19) утворює комісії, робочі та експертні групи;

20) скликає та проводить наради з питань, що належать до його компетенції;

21) підписує накази Держрезерву;

22) забезпечує виконання Держрезервом наказів та доручень Міністра економічного розвитку і торгівлі з питань, що належать до сфери діяльності Держрезерву;

23) у межах повноважень, передбачених законом, дає обов’язкові для виконання державними службовцями і працівниками апарату Держрезерву доручення;

24) приймає в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Держрезерв;

25) здійснює інші повноваження, визначені законом.

11. Голова Держрезерву має двох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра економічного розвитку і торгівлі.

12. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держрезерву, обговорення найважливіших напрямів його діяльності в Держрезерві може утворюватися колегія.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності в Держрезерві можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджує Голова Держрезерву.

13. Гранична чисельність державних службовців та працівників апарату Держрезерву затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структура апарату Держрезерву затверджується Головою Держрезерву за погодженням із Міністром економічного розвитку і торгівлі.

Штатний розпис, кошторис апарату Держрезерву затверджує Голова Держрезерву за погодженням з Мінфіном.

14. Держрезерв є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

Постанови Кабінету міністрів України


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 8 жовтня 2014 р. № 517
Київ

Про затвердження Положення про Державне агентство резерву України

Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Положення про Державне агентство резерву України, що додається.

Прем’єр-міністр України

А.ЯЦЕНЮК

Інд. 18

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 2014 р. № 517

ПОЛОЖЕННЯ
про Державне агентство резерву України

1. Державне агентство резерву України (Держрезерв) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі і який реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву.

2. Держрезерв у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

3. Основними завданнями Держрезерву є:

1) реалізація державної політики у сфері державного матеріального резерву;

2) внесення Міністру економічного розвитку і торгівлі пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначеній сфері.

4. Держрезерв відповідно до покладених на нього завдань:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністрові економічного розвитку і торгівлі;

2) здійснює управління державним резервом;

3) здійснює методологічне, інформаційно-аналітичне, науково-методичне забезпечення роботи з формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву;

4) організовує наукові дослідження з питань довготривалого зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву;

5) організовує виконання затверджених Кабінетом Міністрів України завдань щодо формування, зберігання, обслуговування, розміщення, відпуску, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву, дотримання нормативних умов їх кількісного та якісного стану та несе відповідальність за їх виконання;

6) погоджує пропозиції центральних органів виконавчої влади щодо створення мобілізаційного резерву;

7) здійснює планування щорічних обсягів поставок матеріальних цінностей до державного матеріального резерву згідно із затвердженими Кабінетом Міністрів України рівнями накопичення;

8) провадить вибір постачальників матеріальних цінностей до державного матеріального резерву для укладення з ними державних контрактів (договорів) у порядку, визначеному законом;

9) укладає державні контракти (договори) на поставку матеріальних цінностей до державного матеріального резерву;

10) здійснює розрахунки з постачальниками за матеріальні цінності, що поставляються до державного матеріального резерву за державним контрактом (договором);

11) укладає договори на відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву;

12) здійснює відповідно до законодавства відпуск матеріальних цінностей із державного матеріального резерву;

13) забезпечує організацію обліку запасів матеріальних цінностей державного матеріального резерву та їх руху; в установленому порядку подає звіти відповідним державним органам;

14) здійснює за рішенням Кабінету Міністрів України заходи із стабілізації ринку стратегічно важливих видів продукції в разі виникнення диспропорції між попитом і пропонуванням на внутрішньому ринку;

15) здійснює управління діяльністю підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держрезерву, щодо формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву, дотримання нормативних умов їх зберігання;

16) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, організацію формування, зберігання і обслуговування матеріальних цінностей державного матеріального резерву, зокрема контролює виконання відповідальними зберігачами незалежно від форми власності зобов’язань щодо зберігання, освіження (поновлення), відпуску, своєчасного повернення позичених матеріальних цінностей, а також відповідність зазначених цінностей затвердженій номенклатурі, встановленим стандартам і технічним умовам;

17) забезпечує відповідно до законодавства функціонування та утримання підрозділів відомчої воєнізованої охорони, якими охороняються об’єкти системи державного резерву і розміщені на них матеріальні цінності; здійснює контроль за охороною та пожежною безпекою зазначених об’єктів;

18) здійснює в установленому законодавством порядку фінансування витрат на утримання і розвиток системи державного резерву;

19) здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Держрезерву, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;

20) здійснює функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління Держрезерву;

21) бере участь у підготовці та укладенні міжнародних договорів у встановленому порядку;

22) здійснює інші повноваження, визначені законом.

5. Держрезерв з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Держрезерву та на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;

2) здійснює добір кадрів в апарат Держрезерву та на підприємства, в установи та організації, що належать до сфери його управління, формує кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і працівників апарату Держрезерву;

3) організовує планово-фінансову роботу в апараті Держрезерву, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку;

4) організовує ведення діловодства та архівне зберігання документів в апараті Держрезерву відповідно до встановлених правил;

5) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави.

6. Держрезерв для виконання покладених на нього завдань має право:

1) залучати в установленому порядку до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

2) отримувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об’єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

3) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до його компетенції;

4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами;

5) проводити відповідно до законодавства ревізії та перевірки обліку руху, наявності та якості матеріальних цінностей державного матеріального резерву, які зберігаються на підприємствах системи державного резерву та на підприємствах незалежно від форми власності, які здійснюють відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву;

6) вимагати від відповідальних зберігачів матеріальних цінностей державного матеріального резерву подання:

документальних даних про підсумки проведеної ними інвентаризації матеріальних цінностей державного матеріального резерву;

звітів про наявність матеріальних цінностей та їх рух;

пояснень стосовно виявлених у роботі з матеріальними цінностями державного матеріального резерву порушень;

7) застосовувати фінансові санкції, передбачені статтею 14 Закону України “Про державний матеріальний резерв”.

7. Держрезерв у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями.

8. Держрезерв у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінекономрозвитку видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

9. Держрезерв очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра економічного розвитку і торгівлі.

10. Голова Держрезерву:

1) очолює Держрезерв, здійснює керівництво його діяльністю, представляє Держрезерв у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;

2) у межах компетенції організовує та контролює виконання в апараті Держрезерву Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінекономрозвитку з питань, що належать до компетенції Держрезерву;

3) вносить на розгляд Міністра економічного розвитку і торгівлі пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у сфері державного матеріального резерву та розроблені Держрезервом проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, а також позицію щодо проектів, розробниками яких є інші міністерства;

4) вносить на розгляд Міністра економічного розвитку і торгівлі проекти нормативно-правових актів Мінекономрозвитку з питань, що належать до компетенції Держрезерву;

5) подає для затвердження Міністрові економічного розвитку і торгівлі плани роботи Держрезерву;

6) звітує перед Міністром економічного розвитку і торгівлі про виконання планів роботи Держрезерву та покладених на нього завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності Держрезерву, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

7) забезпечує взаємодію Держрезерву із структурним підрозділом Мінекономрозвитку, визначеним Міністром економічного розвитку і торгівлі;

8) забезпечує додержання встановленого Міністром економічного розвитку і торгівлі порядку обміну інформацією між Мінекономрозвитку і Держрезервом та вчасність її подання;

9) вносить Міністру економічного розвитку і торгівлі пропозиції щодо призначення на посаду та звільнення з посади своїх заступників;

10) розподіляє обов’язки між своїми заступниками;

11) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату Держрезерву;

12) призначає на посаду та звільняє з посади за погодженням з Міністром економічного розвитку і торгівлі керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату Держрезерву;

13) призначає на посаду та звільняє з посади в порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату Держрезерву (якщо інше не передбачено законом);

14) приймає на роботу та звільняє з роботи в порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників Держрезерву;

15) утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи та організації, затверджує положення про них (їх статути), в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, здійснює в межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

16) забезпечує реалізацію державної політики щодо державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті Держрезерву;

17) вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців та працівників апарату Держрезерву, присвоює їм ранги державних службовців (якщо інше не передбачено законом);

18) в установленому порядку вносить подання щодо представлення державних службовців та працівників апарату Держрезерву до відзначення державними нагородами;

19) утворює комісії, робочі та експертні групи;

20) скликає та проводить наради з питань, що належать до його компетенції;

21) підписує накази Держрезерву;

22) забезпечує виконання Держрезервом наказів та доручень Міністра економічного розвитку і торгівлі з питань, що належать до сфери діяльності Держрезерву;

23) у межах повноважень, передбачених законом, дає обов’язкові для виконання державними службовцями і працівниками апарату Держрезерву доручення;

24) приймає в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Держрезерв;

25) здійснює інші повноваження, визначені законом.

11. Голова Держрезерву має двох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра економічного розвитку і торгівлі.

12. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держрезерву, обговорення найважливіших напрямів його діяльності в Держрезерві може утворюватися колегія.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності в Держрезерві можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджує Голова Держрезерву.

13. Гранична чисельність державних службовців та працівників апарату Держрезерву затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структура апарату Держрезерву затверджується Головою Держрезерву за погодженням із Міністром економічного розвитку і торгівлі.

Штатний розпис, кошторис апарату Держрезерву затверджує Голова Держрезерву за погодженням з Мінфіном.

14. Держрезерв є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 30 червня 2005 р. № 533
Київ

Про затвердження Порядку розбронювання і відпуску матеріальних цінностей мобілізаційного резерву в особливий період

{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 619 від 11.07.2012}

Відповідно до статті 12 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок розбронювання і відпуску матеріальних цінностей мобілізаційного резерву в особливий період (додається).

Прем’єр-міністр України

Ю.ТИМОШЕНКО

Інд. 29

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 30 червня 2005 р. № 533

ПОРЯДОК
розбронювання і відпуску матеріальних цінностей мобілізаційного резерву в особливий період

1. Розбронювання і відпуск матеріальних цінностей мобілізаційного резерву в особливий період здійснюється з метою забезпечення виконання підприємствами, установами та організаціями (далі – підприємства) встановлених їм мобілізаційних завдань (замовлень).

2. Розбронювання і відпуск матеріальних цінностей мобілізаційного резерву в особливий період здійснюється згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України, яке набирає чинності з моменту набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану.

3. Підприємства можуть використовувати розброньовані матеріальні цінності за призначенням відповідно до встановлених їм мобілізаційних завдань (замовлень) після набрання чинності зазначеного в пункті 2 цього Порядку розпорядження Кабінету Міністрів України.

4. Розброньовані матеріальні цінності мобілізаційного резерву в особливий період використовуються підприємством відповідно до акта на їх відпуск, що складається у трьох примірниках, один з яких залишається на підприємстві, а інші не пізніше ніж протягом п’яти днів після складення акта надсилаються Держрезерву.

{Абзац перший пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 619 від 11.07.2012}

Державне підприємство один примірник акта надсилає центральному або місцевому органу виконавчої влади, до сфери управління якого воно належить, а комунальне підприємство – виконавчому органу відповідної ради.

5. Відпуск розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву здійснюється підприємствам на безоплатній основі. Вартість зазначених матеріальних цінностей не включається у собівартість виготовленої продукції.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 25 серпня 2004 р. № 1078
Київ

Про затвердження Порядку реалізації матеріальних цінностей державного резерву

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 1827 від 27.12.2006
№ 284 від 26.03.2008
№ 1051 від 03.12.2008
№ 905 від 29.09.2010
№ 619 від 11.07.2012
№ 418 від 22.05.2013}

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок реалізації матеріальних цінностей державного резерву, що додається.

2. Міністерству економічного розвитку і торгівлі та Державному агентству резерву привести у місячний строк власні рішення у відповідність з цією постановою.

{Пункт 2 в редакції Постанови КМ № 619 від 11.07.2012}

Прем’єр-міністр України

В.ЯНУКОВИЧ

Інд. 18

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 25 серпня 2004 р. № 1078
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 29 вересня 2010 р. №905)

ПОРЯДОК
реалізації матеріальних цінностей державного резерву

{У тексті Порядку слово “Держкомрезерв” у всіх відмінках замінено словом “Держрезерв” у відповідному відмінку, а слово “Мінекономіки” – словом “Мінекономрозвитку” згідно з Постановою КМ № 619 від 11.07.2012}

1. Цей Порядок визначає процедуру реалізації матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі мобілізаційного, на підставі актів Кабінету Міністрів України, прийнятих відповідно до Закону України “Про державний матеріальний резерв” (далі – матеріальні цінності).

2. Реалізація Держрезервом матеріальних цінностей здійснюється шляхом:

проведення аукціону;

продажу одержувачу, визначеному Кабінетом Міністрів України, для здійснення стабілізаційних заходів на внутрішньому ринку, надання державної підтримки галузям економіки, підприємствам, установам та організаціям (крім матеріальних цінностей, що відпускаються з державного резерву в порядку тимчасового позичання). Умови такого продажу визначаються Кабінетом Міністрів України.

3. Для проведення аукціону з реалізації матеріальних цінностей Держрезерв утворює аукціонний комітет (далі – комітет).

Комітет очолює Голова Держрезерву або його заступник.

До складу комітету входять представники Держрезерву, Мінекономрозвитку і Мінфіну.

Кількість членів комітету не повинна становити менше ніж сім осіб.

Положення про комітет затверджується наказом Мінекономрозвитку.

{Абзац п’ятий пункту 3 в редакції Постанови КМ № 619 від 11.07.2012}

4. Організаційні заходи щодо проведення аукціону з реалізації матеріальних цінностей (далі – аукціон), в тому числі пов’язані з дослідженням цінової ситуації на внутрішньому ринку, проведенням маркетингу, публікацією оголошень, перевіркою якісного і кількісного стану та оцінкою матеріальних цінностей, здійснюються Держрезервом.

{Абзац перший пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 418 від 22.05.2013}

{Абзац другий пункту 4 виключено на підставі Постанови КМ № 418 від 22.05.2013}

5. Матеріальні цінності за найменуваннями та кількістю об’єднуються комітетом у лоти.

{Абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 619 від 11.07.2012}

{Абзац другий пункту 5 виключено на підставі Постанови КМ № 418 від 22.05.2013}

6. Початкова ціна лота матеріальних цінностей визначається Держрезервом як їх ринкова вартість на підставі звіту або акта про оцінку майна відповідно до Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” та Національного стандарту № 1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 37, ст. 1995).

{Абзац перший пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 418 від 22.05.2013}

Після отримання звіту або акта про оцінку ринкової вартості майна Держрезерв надсилає копію такого звіту або акта до Мінекономрозвитку. Якщо Мінекономрозвитку протягом п’яти робочих днів від дати їх надходження не висловило зауважень до результатів оцінки ринкової вартості матеріальних цінностей, Держрезерв у встановленому порядку розміщує оголошення про проведення аукціону.

7. Оголошення про проведення аукціону розміщується в газеті “Урядовий кур’єр” та на офіційному веб-сайті Держрезерву не менше ніж за 20 календарних днів до дати його проведення. Повідомлення про продаж матеріальних цінностей Держрезерв протягом трьох робочих днів від дати опублікування оголошення надсилає їх відповідальним зберігачам із запрошенням взяти участь в аукціоні.

В оголошенні про проведення аукціону зазначається найменування матеріальних цінностей, дата проведення аукціону, реквізити офіційного веб-сайта Держрезерву та контактні телефони осіб, відповідальних за проведення аукціону.

На офіційному веб-сайті Держрезерву зазначаються:

найменування матеріальних цінностей, одиниця виміру, кількість у лоті, їх місце зберігання та номер лота;

початкова ціна лота;

розмір гарантійного внеску, рахунок Держрезерву, на який сплачується гарантійний внесок, та строк його сплати;

місце, дата і час проведення аукціону та час реєстрації уповноважених представників суб’єктів господарювання;

форма та спосіб подання заявки на участь в аукціоні (далі – заявка) і перелік документів, які додаються до неї;

місце та строк подання заявки;

строк дії заявки;

контактні телефони осіб, відповідальних за проведення аукціону.

{Пункт 7 в редакції Постанови КМ № 418 від 22.05.2013}

8. Інформація про зміну місця, дати, часу чи умов проведення аукціону розміщується на офіційному веб-сайті Держрезерву не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати його проведення.

{Пункт 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 418 від 22.05.2013}

{Пункт 9 виключено на підставі Постанови КМ № 418 від 22.05.2013}

10. Суб’єкт господарювання має право:

{Абзац перший пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 418 від 22.05.2013}

подати тільки одну заявку на конкретний лот;

відкликати заявку або внести зміни до неї до закінчення строку її подання без втрати гарантійного внеску.

11. Форма заявки, а також перелік документів, що додаються до неї, затверджуються Мінекономрозвитку та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держрезерву.

{Абзац перший пункту 11 в редакції Постанови КМ № 418 від 22.05.2013}

У заявці зазначається номер лота, найменування, місце зберігання, кількість, одиниця виміру матеріальних цінностей та підтверджується згода учасника взяти участь у торгах за початковою ціною лота, зазначеною в оголошенні.

До заявки додаються:

документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску;

{Абзац п’ятий пункту 11 виключено на підставі Постанови КМ № 418 від 22.05.2013}

документ про підтвердження реєстрації іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження, легалізований у встановленому порядку (для нерезидентів).

12. Заявка разом з документами, що додаються до неї, у запечатаному конверті надсилається Держрезерву або подається за актом приймання-передачі, який підписується секретарем комітету та уповноваженим представником суб’єкта господарювання.

{Абзац перший пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 418 від 22.05.2013}

На конверті зазначаються назва та номер лота, повне найменування і місцезнаходження суб’єкта господарювання і робиться напис “На аукціон”.

{Абзац другий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 418 від 22.05.2013}

Заявка та документи, що додаються до неї, повинні бути засвідчені підписом суб’єкта господарювання, а у разі, коли суб’єкт господарювання є юридичною особою, підписом його керівника, скріпленим печаткою, та подані не пізніше ніж за один робочий день до дати проведення аукціону.

{Абзац третій пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 418 від 22.05.2013}

13. Кожна заявка в день її надходження вноситься до реєстру заявок, який ведеться секретарем комітету або особою, уповноваженою виконувати його обов’язки.

Заявки, що надійшли після закінчення строку їх подання, повертаються без реєстрації.

Порядок формування і ведення реєстру заявок затверджується Мінекономрозвитку.

{Абзац третій пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 418 від 22.05.2013}

14. Розкриття конвертів із заявками здійснюється комітетом після закінчення строку їх подання.

У разі оформлення заявки не за встановленою формою або подання документів, що додаються до неї, не в повному обсязі комітет відхиляє заявку.

Інформація про заявки (наявність та правильність оформлення документів, що додаються до них) зазначається у протоколі засідання комітету.

15. Гарантійний внесок суб’єкт господарювання сплачує у розмірі 10 відсотків початкової ціни лота до закінчення строку подання заявки. В іншому випадку гарантійний внесок вважається несплаченим.

{Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 418 від 22.05.2013}

16. Гарантійний внесок повертається протягом трьох робочих днів після виникнення підстави для його повернення.

{Абзац перший пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 418 від 22.05.2013}

Підставами для повернення гарантійного внеску є:

відхилення комітетом заявки;

відкликання заявки до закінчення строку її подання;

{Абзац четвертий пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 418 від 22.05.2013}

повернення заявки, що надійшла з порушенням строку подання;

визначення переможцем аукціону іншого учасника;

визнання аукціону таким, що не відбувся (крім випадку, зазначеного у пункті 21 цього Порядку);

{Абзац сьомий пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 418 від 22.05.2013}

виконання переможцем аукціону умов договору купівлі-продажу матеріальних цінностей.

Сума гарантійного внеску може зараховуватися переможцю аукціону в оплату вартості матеріальних цінностей (як останній платіж) за договором їх купівлі-продажу в разі його виконання, про що зазначається у договорі.

{Пункт 16 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 418 від 22.05.2013}

Гарантійний внесок не повертається:

учаснику, що став переможцем аукціону, але не виконав умови договору купівлі-продажу матеріальних цінностей або відмовився від його укладення;

учасникам аукціону, якщо вони відмовилися розпочати торги (у випадку, зазначеному в пункті 21 цього Порядку);

учаснику в разі відсутності на аукціоні його представника.

{Пункт 16 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 418 від 22.05.2013}

17. Аукціон відбувається шляхом проведення торгів за кожним лотом, до участі у яких допускаються всі присутні та зареєстровані уповноважені представники суб’єктів господарювання.

{Абзац перший пункту 17 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 418 від 22.05.2013}

Реєстрація представників суб’єктів господарювання проводиться за пред’явленням паспорта (або документа, що посвідчує особу) та доручення на вчинення дій під час аукціону, а у разі, коли представником суб’єкта господарювання є його керівник, – документа, який підтверджує його повноваження. Незареєстровані особи до торгів не допускаються.

{Абзац другий пункту 17 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 418 від 22.05.2013}

18. Аукціон починається з оголошення комітетом інформації про розкриття конвертів із заявками відповідно до пункту 14 цього Порядку та надання суб’єкту господарювання статусу учасника аукціону. Статус учасника аукціону набувають суб’єкти господарювання (резиденти або нерезиденти), якщо подана ними заявка на участь в аукціоні та перелік документів до неї, визначених у пункті 11 цього Порядку, відповідно оформлені.

{Абзац перший пункту 18 в редакції Постанови КМ № 418 від 22.05.2013}

Комітет повідомляє присутнім про суб’єктів господарювання, які допущені та не допущені до участі в аукціоні, а також причини їх недопущення.

{Абзац другий пункту 18 в редакції Постанови КМ № 418 від 22.05.2013}

Торги відбуваються за наявності представників не менш як двох учасників аукціону.

{Абзац четвертий пункту 18 виключено на підставі Постанови КМ № 418 від 22.05.2013}

19. На початку торгів один з членів комітету (далі – ведучий) оголошує початкову ціну лота та пропонує збільшувати її шляхом підняття руки та виголошення своєї ціни.

Під час кожного підвищення ціни лота ведучий називає учасника аукціону і повідомляє пропозицію його представника.

20. У разі коли після триразового повторення останньої ціни лота, запропонованої одним з представників учасників аукціону, не буде запропонована вища ціна, ведучий закінчує торги проголошенням слова “Продано”, називає ціну продажу лота та переможця аукціону.

Переможцем аукціону визначається учасник аукціону, представник якого під час торгів запропонував найвищу ціну.

З переможцем аукціону Держрезерв укладає договір купівлі-продажу матеріальних цінностей.

{Пункт 20 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 418 від 22.05.2013}

21. У разі коли після пропозиції щодо збільшення початкової ціни лота жоден з представників учасників аукціону не запропонував вищу ціну, торги за лотом припиняються та аукціон визнається таким, що не відбувся.

22. Результати аукціону зазначаються у протоколі засідання комітету, який підписують голова та усі члени комітету, присутні на аукціоні.

Інформація про результати аукціону оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держрезерву наступного робочого дня після його проведення.

Витяг з протоколу видається учаснику аукціону протягом трьох робочих днів після надходження відповідного запиту.

{Пункт 23 виключено на підставі Постанови КМ № 418 від 22.05.2013}

24. У разі невиконання переможцем аукціону умов договору купівлі-продажу матеріальних цінностей Держрезерв має право розірвати договір відповідно до законодавства та оголосити черговий аукціон з реалізації цих матеріальних цінностей.

25. Держрезерв протягом п’яти робочих днів після виконання переможцем аукціону умов договору купівлі-продажу матеріальних цінностей щодо оплати їх вартості видає розпорядження відповідальному зберігачеві про їх відпуск переможцю аукціону.

У разі невиконання відповідальним зберігачем розпорядження Держрезерву до переможця аукціону переходять усі права Держрезерву щодо відповідального зберігача як до боржника.

26. Аукціон визнається таким, що не відбувся, у разі, коли:

до участі в аукціоні допущено менше ніж два учасника;

комітетом відхилені усі заявки на участь в аукціоні;

на аукціоні були присутні представники менше ніж двох учасників;

усі учасники аукціону відмовилися розпочати торги (у випадку, зазначеному в пункті 21 цього Порядку).

27. У разі коли аукціон не відбувся, комітет приймає рішення про проведення повторного аукціону.

28. Оголошення про проведення повторного аукціону розміщується в газеті “Урядовий кур’єр” не менше ніж за 10 календарних днів до дати його проведення.

Більш детальна інформація про проведення повторного аукціону розміщується на офіційному веб-сайті Держрезерву.

{Абзац другий пункту 28 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 418 від 22.05.2013}

29. Повторний аукціон проводиться відповідно до цього Порядку.

У повторному аукціоні не може брати участь переможець попереднього аукціону з продажу цього лота, який не виконав умови договору купівлі-продажу матеріальних цінностей або відмовився від його укладення, а також учасник, який відмовився від участі у торгах попереднього аукціону.

{Абзац другий пункту 29 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 418 від 22.05.2013}

30. У разі проведення повторного аукціону з реалізації одного і того самого лота комітет знижує початкову ціну лота на 10 відсотків початкової ціни попереднього аукціону.

{Пункт 30 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 418 від 22.05.2013}

31. У разі коли один і той самий лот не продано протягом трьох аукціонів у зв’язку з неподанням на нього заявок або визнанням аукціонів такими, що не відбулися, Держрезерв на власному веб-сайті розміщує інформацію про подальшу реалізацію таких матеріальних цінностей за початковою ціною останнього (третього) аукціону. Аукціон проводиться не менше ніж через 10 календарних днів від дати розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Держрезерву.

{Пункт 31 в редакції Постанови КМ № 418 від 22.05.2013}

32. У разі коли матеріальні цінності не реалізовані згідно з цим Порядком протягом шести місяців, вони підлягають повторній оцінці їх ринкової вартості згідно з пунктом 6 цього Порядку для подальшої реалізації відповідно до вимог цього Порядку.

{Порядок доповнено пунктом 32 згідно з Постановою КМ № 418 від 22.05.2013}

33. У разі коли матеріальні цінності, що не реалізовані у зв’язку із втратою якісних характеристик та/або закінченням строку придатності відповідно до законодавства, заборонені до використання та підлягають вилученню з обігу, Держрезерв подає Мінекономрозвитку проект акта Кабінету Міністрів України щодо списання матеріальних цінностей з подальшою їх переробкою чи утилізацією.

{Порядок доповнено пунктом 33 згідно з Постановою КМ № 418 від 22.05.2013}

{Порядок в редакції Постанов КМ № 1827 від 27.12.2006, № 284 від 26.03.2008, № 905 від 29.09.2010}

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 23 квітня 2003 р. N 586

Київ

Про затвердження переліку платних послуг, які надаються організаціями системи державного резерву

Із змінами і доповненнями, внесеними
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 листопада 2007 року N 1337

Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити перелік платних послуг, які надаються організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву (додається). Зазначені послуги надаються виключно за письмовими зверненнями юридичних і фізичних осіб.

2. Державному комітетові з державного матеріального резерву разом з Міністерством фінансів і Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції розробити і затвердити у місячний строк порядок надання платних послуг організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву.

Прем’єр-міністр України

В. ЯНУКОВИЧ

Інд. 18

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 23 квітня 2003 р. N 586

ПЕРЕЛІК
платних послуг, які надаються організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву

1. Зберігання товарно-матеріальних цінностей.

(пункт 1 із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 р. N 1337)

2. Перевезення вантажів, проведення вантажних робіт.

3. Маневрові та буксирувальні послуги.

4. Первинна обробка деревини, виготовлення, ремонт столярних і теслярських виробів.

5. Заправка вогнегасників.

6. Будівельно-монтажні, ремонтно-будівельні та сантехнічні роботи.

7. Проведення випробовувань, вимірювань, експертизи та лабораторного аналізу товарно-матеріальних цінностей.

(перелік доповнено пунктом 7 згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 р. N 1337)

8. Упакування, розфасування та заморожування продукції.

(перелік доповнено пунктом 8 згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 р. N 1337)

9. Подача холодної води від промислових артезіанських свердловин і гарячої води від котелень, які належать організаціям, що входять до єдиної системи державного резерву, фізичним та юридичним особам для задоволення побутових потреб.

(перелік доповнено пунктом 9 згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 р. N 1337)

10. Зарядження акумуляторних батарей.

(перелік доповнено пунктом 10 згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 р. N 1337)

11. Надання кімнат, які перебувають на балансі організацій, що входять до єдиної системи державного резерву, для тимчасового проживання окремих громадян.

(перелік доповнено пунктом 11 згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 р. N 1337)

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 12 квітня 2002 р. N 532

Київ

Про Порядок відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов’язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву

Із змінами і доповненнями, внесеними
постановою Кабінету Міністрів України
від 31 жовтня 2007 року N 1276

З метою удосконалення механізму відшкодування витрат, пов’язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, та відповідно до пункту 5 статті 11 Закону України “Про державний матеріальний резерв” Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Порядок відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов’язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву.

2. Державному комітетові з державного матеріального резерву спрямовувати на відшкодування витрат відповідальних зберігачів матеріальних цінностей державного резерву кошти, одержувані як плату (відсотки) за запозичення товарно-матеріальних цінностей.

Прем’єр-міністр України

А. КІНАХ

Інд. 18

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 12 квітня 2002 р. N 532

ПОРЯДОК
відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов’язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву

1. Цей Порядок запроваджує механізм відшкодування підприємствам, установам та організаціям (далі – відповідальні зберігачі) витрат, пов’язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, у тому числі мобілізаційного, і визначення суми цих витрат.

2. Сума витрат, що підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням вимог цього Порядку на кожен рік і сплачується пропорційними частками за узгодженням між Держкомрезервом та відповідальним зберігачем.

Абзац другий пункту 2 виключено

(згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 31.10.2007 р. N 1276)

3. Сума витрат, що підлягають відшкодуванню, залежно від номенклатури матеріальних цінностей державного резерву визначається з урахуванням:

(абзац перший пункту 3 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 р. N 1276)

1) умов зберігання матеріальних цінностей державного резерву;

2) середнього розміру суми витрат;

3) розміру складських приміщень, майданчиків, холодильних камер, резервуарів, підземних сховищ, де зберігаються матеріальні цінності державного резерву;

4) обсягу додаткових витрат з обслуговування таких цінностей.

4. Залежно від номенклатури, асортименту та особливостей технології матеріальні цінності державного резерву можуть зберігатися:

1) у складських приміщеннях закритого та закритого опалюваного типу;

2) на відкритих огороджених майданчиках;

3) у холодильних камерах;

4) у резервуарах для зберігання нафтопродуктів;

5) у підземних газових сховищах;

6) у зерносховищах.

(пункт 4 доповнено підпунктом 6 згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 р. N 1276)

5. Держкомрезерв на підставі аналізу статей витрат відповідальних зберігачів щороку визначає середній розмір суми витрат із зберігання матеріальних цінностей виходячи з розрахунку на 1 кв. метр складського приміщення (відкритого огородженого майданчика), 1 куб. метр холодильної камери, резервуара для зберігання нафтопродуктів, підземних газових сховищ, а також зберігання 1 тонни зернових культур в зерносховищі.

(абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 р. N 1276)

Залежно від номенклатури, асортименту та особливостей технології зберігання передбачаються можливі додаткові витрати, пов’язані з обслуговуванням матеріальних цінностей державного резерву, зокрема витрати на консервацію, переміщення, перефарбування тощо.

Розмір додаткових витрат визначається у кожному разі окремо за узгодженням між Держкомрезервом та відповідальним зберігачем на підставі обґрунтованих фактичних витрат відповідального зберігача.

6. Сума витрат (Вз), що підлягають відшкодуванню, залежно від номенклатури, асортименту та особливостей технології зберігання визначається Держкомрезервом за найкращою ціновою пропозицією згідно з додатками 2 і 3 або за формулою:

(абзац перший пункту 6 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 р. N 1276)

Bз = Kз х Sз + Dв,

де Kз – середній розмір суми витрат на зберігання матеріальних цінностей виходячи з розрахунку на 1 кв. метр складського приміщення (відкритого огородженого майданчика), 1 куб. метр холодильної камери, резервуара для зберігання нафтопродуктів, підземного газового сховища, 1 тонну зернових культур; Sз – площа складського приміщення (відкритого огородженого майданчика), об’єм холодильної камери (резервуара для зберігання нафтопродуктів, підземного газового сховища), тонн зернових культур; Dв – додаткові витрати.

(абзац другий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 р. N 1276)

61. Для недопущення подвійного фінансування відповідальних зберігачів, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, витрати, пов’язані з обслуговуванням матеріальних цінностей державного резерву, можуть відшкодовуватися цим зберігачам тільки в частині додаткових витрат.

(Порядок доповнено пунктом 61 згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 р. N 1276)

7. Відшкодування витрат, пов’язаних із зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між Держкомрезервом та відповідальним зберігачем за формою згідно з додатком 1, за рахунок асигнувань державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством.

(пункт 7 із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 р. N 1276)

Додаток 1
до Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов’язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву

ДОГОВІР N __
відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву

“___” ____________ 200_ р.

м. Київ

Державний комітет з державного матеріального резерву (далі – Комітет) в

особі __________________________________________________________,

який діє на підставі Положення про Комітет, з однієї сторони,

та _____________________________________________________________,

в особі _________________________________________________________,

(далі – зберігач), який діє на підставі ________________________________,

з другої сторони, уклали цей договір про нижченаведене:

1. Предмет договору

1.1. Зберігання матеріальних цінностей державного резерву (далі – цінності) здійснюється у складських приміщеннях, на майданчиках, у холодильних камерах, резервуарах, підземних сховищах, зерносховищах зберігача.

1.2. Комітет передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання цінності згідно з специфікацією (затвердженою номенклатурою*) у кількості та за вартістю згідно з актом форми Р-16 (форми N 1*).

____________
* Тут і далі – стосовно зберігання цінностей мобілізаційного резерву.

Передбачені цим договором форми актів затверджуються Комітетом.

2. Права та обов’язки зберігача

Зберігач зобов’язаний:

2.1. Вживати заходів для належного зберігання цінностей відповідного виду.

2.2. Закладати на відповідальне зберігання цінності, передбачені номенклатурою*.

Цінності, що закладаються на зберігання, повинні відповідати стандартам та технічним умовам.

2.3. Надсилати Комітетові акти форми Р-16 (форми N 1*).

2.4. Відшкодовувати втрату, нестачу цінностей та їх пошкодження з використанням продукції відповідного асортименту і належної якості у 5-денний термін після виявлення втрати, нестачі або пошкодження.

2.5. Проводити відпуск цінностей тільки за нарядами Комітету.

2.6. Проводити освіження (поновлення) та заміну цінностей на продукцію аналогічного асортименту і якості самостійно без залучення додаткових коштів з поданням Комітетові акта форми Р-17 (форми N 1*) протягом 3 днів після здійснення операції.

2.7. Щороку подавати Комітетові:

станом на 1 січня – звіт форми N 1 (форми N 12*);

станом на 1 липня – інформацію про результати перевірки якості і умов зберігання цінностей, а також про відповідність цінностей цілям, для яких вони призначені, за формою, встановленою Комітетом.

2.8*. Щороку разом з річним звітом (форма N 12) подавати кошторис витрат на зберігання матеріальних цінностей на наступний рік згідно з додатком 2.

3. Обов’язки Комітету

Комітет зобов’язаний:

3.1. Відшкодовувати зберігачу витрати на зберігання цінностей у межах бюджетних асигнувань, передбачених на ці цілі.

3.2*. Оплачувати зберігачу вартість робіт із закладення (поставки) цінностей за узгодженими регульованими або договірними оптово-відпускними цінами, що діють на час закладення (поставки).

3.3. Контролювати додержання умов зберігання цінностей, їх наявність та якісний стан.

4. Порядок проведення розрахунків

4.1. Вартість зберігання цінностей визначається згідно з Порядком відшкодування витрат підприємствам, установам та організаціям, що здійснюють відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

4.2. Відшкодування витрат (з урахуванням податку на додану вартість) із зберігання цінностей здійснюється пропорційними частками за узгодженням між Комітетом та зберігачем.

У разі коли Комітет визнає за можливе, відрахування суми витрат проводиться частинами протягом поточного року.

4.3*. Оплата робіт із закладення (поставки) цінностей до мобілізаційного резерву проводиться безпосередньо після отримання Комітетом акта встановленої форми.

5. Форс-мажорні обставини

5.1. Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання, неналежне виконання зобов’язань за цим договором, якщо таке невиконання обумовлено настанням чи дією обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), а саме стихійного лиха, пожеж та інших надзвичайних ситуацій техногенного, природного або екологічного характеру, якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання договірних зобов’язань.

Термін виконання договірних зобов’язань продовжується на час дії таких обставин.

5.2. Сторона, для якої виконання договірних зобов’язань стало неможливим, повинна сповістити іншу сторону про настання та припинення форс-мажорних обставин негайно, але не пізніше ніж протягом 10 днів.

5.3. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання або припинення форс-мажорних обставин позбавляє сторону права посилатися на них.

6. Відповідальність сторін

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за цим договором Комітет і зберігач несуть відповідальність згідно із законодавством, зокрема згідно із Законом України “Про державний матеріальний резерв”, іншими актами законодавства.

7. Інші умови

7.1. Усі спори і розбіжності, що виникають під час виконання цього договору та пов’язані з ним, розв’язуються і усуваються в передбаченому законодавством порядку.

7.2. Усі додатки і зміни до цього договору є невід’ємною частиною цього договору, якщо вони підписані повноважними представниками сторін.

7.3. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом усього терміну зберігання цінностей.

7.4. Цей договір підписано у двох примірниках (по одному для кожної сторони), які мають однакову юридичну силу.

8. Юридичні адреси та банківські реквізити сторін

Комітет

Зберігач

________________________
________________________

________________________
________________________

М. П.

М. П.

(додаток 1 із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 р. N 1276)

Додаток 2
до Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов’язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву

ПОГОДЖЕНО
Голова Державного комітету з
державного матеріального резерву

____________
“___” ____________ 20__ р.

ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор (голова правління, керівник
організації відповідального зберігача)

____________
“___” ____________ 20__ р.

КОШТОРИС ВИТРАТ

на зберігання матеріальних цінностей державного (мобілізаційного) резерву в
__________________________________________________________
(складське приміщення, відкритий огороджений
__________________________________________________________
майданчик, холодильна камера, резервуар, підземне газове сховище тощо)
на 20__ рік

1. Загальна площа (об’єм) ________ кв. метрів (куб. метрів) (Sз)

2. Фактична площа (об’єм), на якій зберігаються матеріальні цінності державного (мобілізаційного) резерву _________ кв. метрів (куб. метрів) (Sзф).

Найменування статей витрат

Сума витрат,
гривень

Основні витрати (Св)

Заробітна плата працівників з нарахуваннями

Вартість електричної енергії

Вартість паливних матеріалів (на опалення)

Амортизація основних виробничих фондів, задіяних у процесі зберігання

Додаткові витрати (Дв)

Консерванти та лакофарбові матеріали

Дороблення та консервація

Навантажувально-розвантажувальні роботи

Інші витрати (розшифрування)*

Разом

Податок на додану вартість

Усього

____________
* Витрати, які обчислюються пропорційно площі (об’єму) зберігання, але не більш як 10 відсотків суми основних витрат.

3. Середній розмір суми основних витрат (Св) на зберігання матеріальних цінностей державного (мобілізаційного) резерву виходячи з розрахунку на одиницю площі (об’єму) на 20__ рік становить ____ гривень (Кз = Св : Sз).

4. З урахуванням фактично зайнятої площі (об’єму) для зберігання матеріальних цінностей державного (мобілізаційного) резерву сума основних витрат (Св), що підлягає відшкодуванню, на їх зберігання на 20__ рік становить ____ гривень (Вз = Sзф х Кз) (у разі зміни обсягу матеріальних цінностей (площі (об’єму) для їх зберігання) сума основних витрат, що підлягає відшкодуванню, перераховується. При 100-відсотковій зайнятості площі (об’єму) об’єкта Sз = Sзф).

(Порядок доповнено додатком 2 згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 р. N 1276)

Додаток 3
до Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов’язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву

КАЛЬКУЛЯЦІЯ
з надання послуг щодо зберігання 1 тонни зерна державного резерву (за місяць) на 20__ рік

Найменування статей витрат

Сума витрат,
гривень

Матеріали

Електрична енергія на технологічні цілі

Заробітна плата працівників з нарахуваннями

Амортизація основних виробничих фондів, задіяних у процесі зберігання

Інші витрати (розшифрування)*

Податок на додану вартість

Усього

____________
* Витрати, які обчислюються пропорційно кількості зерна, але не більш як 10 відсотків визначеної суми.

(Порядок доповнено додатком 3 згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 р. N 1276)

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 17 листопада 2001 р. N 1526
Київ
Про затвердження Порядку розбронювання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, які зберігаються на підприємствах, щодо яких порушено справу про банкрутство або які ліквідуються
Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:
Затвердити Порядок розбронювання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, які зберігаються на підприємствах, щодо яких порушено справу про банкрутство або які ліквідуються (додається).

Прем’єр-міністр України
А. КІНАХ

Інд. 29
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 листопада 2001 р. N 1526

ПОРЯДОК
розбронювання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, які зберігаються на підприємствах, щодо яких порушено справу про банкрутство або які ліквідуються

1. Відповідно до цього Порядку здійснюється розбронювання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, які зберігаються на підприємствах, щодо яких порушено справу про банкрутство або які ліквідуються (далі – підприємства – відповідальні зберігачі), якщо центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління державним матеріальним резервом (далі – центральний орган виконавчої влади), не прийнято рішення щодо подальшого зберігання зазначених матеріальних цінностей на території підприємств, установ та організацій системи державного резерву, або їх передачі в установленому порядку на відповідальне зберігання іншим підприємствам, установам та організаціям.

2. Підприємство – відповідальний зберігач у тижневий термін з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство або прийняття рішення про його ліквідацію повинно надіслати до центрального органу виконавчої влади:

інформацію про порушення справи про банкрутство або прийняття рішення про ліквідацію підприємства з підтвердженням цього факту відповідними документами;

реквізити регіонального підрозділу державного органу з питань банкрутства, який забезпечує умови реалізації процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а у разі ліквідації підприємства державної форми власності або підприємства, у статутному фонді якого є частка державної власності, – також реквізити відповідного регіонального відділення (представництва) Фонду державного майна за місцезнаходженням зазначеного підприємства;

акт звіряння матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та інформацію про їх якісний стан.

Крім того, зазначене підприємство зобов’язане повідомити господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, та призначеного судом арбітражного керуючого про наявність у підприємства на відповідальному зберіганні матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

3. Центральний орган виконавчої влади на підставі отриманих документів:

вивчає причини неплатоспроможності або ліквідації підприємства – відповідального зберігача та прийняті рішення щодо цього підприємства;

перевіряє надану інформацію та у разі виявлення нестачі матеріальних цінностей мобілізаційного резерву вживає заходів для їх повернення в порядку, визначеному законодавством;

на період до прийняття рішення про розбронювання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву забезпечує переміщення зазначених матеріальних цінностей на територію підприємств, установ та організацій системи державного резерву або на договірних засадах залишає їх для зберігання на території підприємства – відповідального зберігача;

у разі виявлення у діях посадових осіб підприємства – відповідального зберігача порушень, що стосуються умов та порядку зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, вживає передбачених законодавством заходів для притягнення винних до відповідальності.

4. Після одержання від підприємств – відповідальних зберігачів необхідних документів та їх вивчення центральний орган виконавчої влади готує в п’ятиденний термін проект розпорядження Кабінету Міністрів України про розбронювання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, що зберігаються відповідними підприємствами, та в установленому порядку подає його на розгляд Кабінету Міністрів України.

5. Реалізація матеріальних цінностей мобілізаційного резерву після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про їх розбронювання здійснюється відповідно до законодавства.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 8 жовтня 1997 р. N 1129

Про затвердження Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву

Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Кабінету Міністрів України
від 27 вересня 2000 року N 1469,
від 11 липня 2001 року N 801,
від 6 серпня 2003 року N 1216,
від 3 серпня 2005 року N 701

З метою поліпшення організації роботи із створення і збереження матеріальних цінностей державного резерву та на виконання Закону України “Про державний матеріальний резерв” Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Порядок формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, що додається.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 27 травня 1992 р. N 280-05.

Прем’єр-міністр України

В. ПУСТОВОЙТЕНКО

Інд. 66

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 1997 р. N 1129

ПОРЯДОК
формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву

Загальна частина

1. Цей Порядок регулює відносини Держкомрезерву з центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями у процесі формування і розміщення матеріальних цінностей державного резерву, їх відпуску у зв’язку з освіженням і заміною, у порядку тимчасового позичання, розбронювання, надання гуманітарної допомоги та для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, визначає умови проведення обліку запасів матеріальних цінностей державного резерву і подання звітності про їх наявність відповідно до Закону України “Про державний матеріальний резерв” та інших законодавчих актів.

Особливості формування і розміщення мобілізаційного резерву, здійснення поставок, закладення і відпуску з нього матеріальних цінностей, подання та проходження звітності про їх рух визначаються іншими актами законодавства.

Формування та розміщення запасів матеріальних цінностей державного резерву

2. Формування запасів матеріальних цінностей державного резерву здійснюється Кабінетом Міністрів України виходячи із стратегічних, мобілізаційних та інших першочергових потреб, визначених законодавством, за пропозиціями Мінекономіки і Держкомрезерву, погодженими з Мінфіном, Міноборони, МНС, іншими заінтересованими центральними і місцевими органами виконавчої влади.

3. Пропозиції щодо номенклатури матеріальних цінностей, норм їх накопичення у державному резерві та внесення змін до них подаються міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади Держкомрезерву, який після доопрацювання і погодження з Мінекономіки і Мінфіном вносить їх на затвердження Кабінету Міністрів України. Зазначені пропозиції можуть подаватися Кабінетові Міністрів України безпосередньо Держкомрезервом за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном, іншими заінтересованими центральними і місцевими органами виконавчої влади. Такі ж пропозиції можуть подаватися Мінекономіки за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

4. Розміщення запасів матеріальних цінностей державного резерву здійснюється Держкомрезервом на підприємствах, в установах і організаціях системи державного резерву, а також на інших підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності на договірних умовах.

На підприємствах, в установах і організаціях системи державного резерву матеріальні цінності розміщуються за спеціальними планами, що розробляються і затверджуються Держкомрезервом.

На підприємствах, в установах і організаціях, що здійснюють відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву (далі – відповідальні зберігачі), розміщення матеріальних цінностей забезпечується Держкомрезервом виходячи з критеріїв економічної доцільності, наявності у цих зберігачів необхідних для зберігання продукції умов, доцільності територіального розташування зберігачів тощо. Договори з відповідальними зберігачами укладаються Держкомрезервом на період, не менший за встановлений термін зберігання продукції до її освіження або заміни.

Поставка і закладення матеріальних цінностей до державного резерву

5. Поставка і закладення матеріальних цінностей до державного резерву здійснюється відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України номенклатури і норм їх накопичення у державному резерві та мобілізаційних завдань у порядку створення, поповнення, освіження, заміни запасів матеріальних цінностей державного резерву та повернення тимчасово позичених матеріальних цінностей.

Закладення матеріальних цінностей до державного резерву у порядку створення та поповнення його запасів провадиться за замовленнями Держкомрезерву, а також інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, уповноважених на це Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на поточний рік, та коштів, одержаних від реалізації матеріальних цінностей державного резерву, що підлягають освіженню, позичанню та розбронюванню.

6. Постачальники матеріальних цінностей до державного резерву визначаються уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України органом виконавчої влади, що здійснює управління державним матеріальним резервом, на конкурсних засадах згідно із законодавством.

(пункт 6 в редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 27.09.2000 р. N 1469)

7. Закладення до державного резерву матеріальних цінностей, що зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях системи державного резерву, у порядку освіження, заміни здійснюється ними з дотриманням вимог, визначених Держкомрезервом.

Закладення до державного резерву матеріальних цінностей, що знаходяться на зберіганні у відповідальних зберігачів, в порядку освіження, заміни провадиться цими зберігачами із дотриманням вимог Держкомрезерву щодо якості матеріальних цінностей.

8. Поставка матеріальних цінностей до державного резерву підприємствами-постачальниками здійснюється за договорами, що укладаються з Держкомрезервом, підприємствами, установами і організаціями-зберігачами відповідно до типового договору на поставку матеріальних цінностей до державного резерву, який затверджується Держкомрезервом.

Приймання матеріальних цінностей, що закладаються до державного резерву

9. Матеріальні цінності, що закладаються до державного резерву підприємствами, установами і організаціями системи державного резерву, приймаються на місці постійного зберігання відповідно до нормативно-правових актів Держкомрезерву.

Матеріальні цінності, що закладаються до державного резерву у відповідальних зберігачів, приймаються ними самостійно з дотриманням вимог, визначених Держкомрезервом, а також обумовлених договорами на їх поставку.

10. Матеріальні цінності вважаються закладеними до державного резерву після підписання акта про їх приймання, розміщення на місці постійного зберігання та оформлення відповідних бухгалтерських документів складського обліку.

11. Інформація щодо закладення матеріальних цінностей до державного резерву подається Держкомрезерву не пізніше ніж у п’ятиденний термін після їх закладення у порядку, встановленому Держкомрезервом, з дотриманням вимог щодо режиму таємності.

Відпуск матеріальних цінностей із державного резерву

12. Відпуск матеріальних цінностей із державного резерву, що зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях системи державного резерву, у зв’язку з їх освіженням і заміною за рішеннями Держкомрезерву здійснюється згідно з планами освіження, які розробляються і затверджуються цим Комітетом за всією номенклатурою закладених матеріальних цінностей.

Матеріальні цінності, що мають короткі терміни зберігання, сезонний характер закладення, довготерміновий цикл виготовлення, а також матеріальні цінності, закупівля яких здійснюється за імпортом, освіжуються (замінюються) в основному з розривом у часі за спеціальними планами освіження, погодженими Кабінетом Міністрів України, із спрямуванням одержаних від їх реалізації коштів на закупівлю та закладення свіжих (нововироблених) матеріальних цінностей. В інших випадках у разі неможливості одночасного закладення матеріальних цінностей до державного резерву замість тих, що підлягають освіженню або заміні, відпуск здійснюється згідно з актами Кабінету Міністрів України з визначенням термінів їх закладення.

Освіження матеріальних цінностей державного резерву, що знаходяться у відповідальних зберігачів, а також заміна їх продукцією аналогічного асортименту та якості здійснюються ними самостійно без залучення додаткових бюджетних коштів.

У разі коли матеріальні цінності державного резерву знаходяться у відповідальних зберігачів, які не виробляють зазначених цінностей, їх освіження або заміна може провадитися Держкомрезервом, з наступним закладенням продукції аналогічного асортименту та якості.

Якщо відповідальні зберігачі, що виробляють матеріальні цінності, які закладені у них до державного резерву, не можуть здійснити їх освіження (заміну) через невідповідність виготовленої продукції вимогам щодо якості та упаковки, зупинення (припинення) її виробництва та з інших поважних причин, Держкомрезерв за зверненням цих зберігачів, що подається не пізніше ніж за шість місяців до закінчення терміну зберігання продукції, приймає рішення стосовно доцільності подальшого її зберігання на відповідному підприємстві (в установі, організації) і провадить її освіження (заміну) в установленому порядку або відпуск згідно з актом Кабінету Міністрів України з наступним закладенням до державного резерву аналогічних матеріальних цінностей на цьому або іншому підприємстві.

13. Відпуск матеріальних цінностей із державного резерву в порядку тимчасового позичання на термін понад шість місяців та з незнижуваного запасу здійснюється згідно з актом Кабінету Міністрів України, проект якого готується за зверненням центрального, місцевого органу виконавчої влади, з визначенням одержувачів, терміну та умов відпуску матеріальних цінностей із державного резерву, розміру плати за позичання, а також терміну їх повернення.

Проекти актів Кабінету Міністрів України про відпуск матеріальних цінностей із державного резерву у порядку тимчасового позичання готуються за дорученням Прем’єр-міністра України, а за його відсутності – Першого віце-прем’єр-міністра України і в обов’язковому порядку погоджуються з Держкомрезервом, Мінекономіки, Мінфіном.

У разі потреби до зазначених проектів актів Кабінету Міністрів України додаються обгрунтовані розрахунки.

14. Відпуск матеріальних цінностей із державного резерву у порядку тимчасового позичання на термін не більш як шість місяців до 10 відсотків обсягу матеріальних цінностей, що знаходяться у державному резерві на початок поточного року, здійснюється за рішенням голови Держкомрезерву, яке приймається за зверненням центрального, місцевого органу виконавчої влади, підприємства, установи і організації виходячи з економічної доцільності відпуску, наявних обсягів та рівнів накопичення матеріальних цінностей у державному резерві. Доцільність відпуску зазначених матеріальних цінностей погоджується з Мінекономіки.

15. Після прийняття рішення про відпуск матеріальних цінностей із державного резерву в порядку тимчасового позичання Держкомрезерв забезпечує укладення договору з позичальником, в якому зазначаються умови та терміни відпуску (повернення) матеріальних цінностей, види забезпечення зобов’язань щодо своєчасного повернення позичених матеріальних цінностей до державного резерву, а також інші необхідні умови.

Видами забезпечення виконання зобов’язань щодо своєчасного повернення позичених матеріальних цінностей можуть бути:

гарантійний лист позичальника про своєчасне повернення матеріальних цінностей до державного резерву за підписами керівника та головного бухгалтера, завіреними печаткою суб’єкта господарської діяльності;

гарантійне обов’язання чи додаткова угода про фінансову відповідальність банку, в якому обслуговується позичальник, за його зобов’язаннями перед Держкомрезервом;

нотаріально засвідчений договір майнової застави, вартість якої відповідає вартості позиченої продукції та сумі відсотків за користування матеріальними цінностями.

Відпуск матеріальних цінностей із державного резерву в порядку тимчасового позичання здійснюється в установленому Держкомрезервом порядку тільки після укладення договору з позичальником.

16. Розмір плати за тимчасове позичання матеріальних цінностей із державного резерву встановлюється у відсотках до їх вартості в межах розміру облікової ставки Національного банку, що діє на момент позичання, і фіксується в договорі. В разі зміни облікової ставки Національним банком розмір зазначеної плати може бути переглянутий за домовленістю сторін договору з внесенням до нього відповідних змін.

Для визначення розміру плати за позичання враховується якість продукції, термін зберігання, її обсяги, кон’юнктура ринку на момент відпуску.

Плату за позичання продукції може бути знижено, якщо до закінчення терміну зберігання матеріальних цінностей у державному резерві залишається менш як шість місяців, попит на внутрішньому ринку на момент позичання продукції відсутній, позичальник є відповідальним зберігачем або продукція за рахунок позичальника перезакладається згідно з планами та завданнями Держкомрезерву.

17. Відпуск матеріальних цінностей із державного резерву у порядку розбронювання здійснюється у разі, коли ці цінності виключаються з номенклатури продукції державного резерву, їх рівні накопичення перевищують затверджені, а також у зв’язку із закінченням терміну зберігання та недоцільністю подальшого зберігання на окремих пунктах відповідального зберігання, неможливістю (складнощами) проведення їх освіження, перевезення тощо.

Розбронювання матеріальних цінностей з державного резерву здійснюється згідно з актами Кабінету Міністрів України за поданням Мінекономіки, які опрацьовуються і погоджуються з Держкомрезервом, Мінфіном, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим на підставі їх звернень.

У разі реалізації розброньованих матеріальних цінностей із державного резерву суб’єктам господарської діяльності перевага надається відповідальним зберігачам цих цінностей.

18. Відпуск матеріальних цінностей із державного резерву у порядку надання гуманітарної допомоги здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.

Проект акта Кабінету Міністрів України про відпуск матеріальних цінностей з державного резерву для надання гуманітарної допомоги готується за дорученням Прем’єр-міністра України або Першого віце-прем’єр-міністра України і погоджується з МЗС, Мінекономіки, Мінфіном і Держкомрезервом. У разі необхідності в застосуванні особливих умов щодо митного оформлення гуманітарної допомоги, її доставки тощо проект цього акта погоджується з Держмитслужбою та іншими відповідними центральними органами виконавчої влади.

У проектах актів Кабінету Міністрів України обов’язково визначаються джерела відшкодування та термін поповнення запасів матеріальних цінностей, відпущених з державного резерву.

У виняткових випадках, коли гуманітарну допомогу необхідно надати терміново, відпуск матеріальних цінностей з державного резерву може бути здійснений за окремим дорученням Прем’єр-міністра України або Першого віце-прем’єр-міністра України з наступним оформленням цього відпуску актом Кабінету Міністрів України.

181. Відпуск зерна з державного резерву на виконання державних зобов’язань за міжнародними договорами здійснюється за рішеннями Кабінету Міністрів України, проекти яких готуються Держкомрезервом за дорученням Прем’єр-міністра України, а за його відсутності – Першого віце-прем’єр-міністра України та погоджуються з Мінекономіки, Мінфіном, МЗС і Мінагрополітики.

(Порядок доповнено пунктом 181 згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 06.08.2003 р. N 1216)

19. У разі виникнення надзвичайної ситуації відпуск матеріальних цінностей з державного резерву для ліквідації її наслідків здійснюється згідно з актами Кабінету Міністрів України, проекти яких готуються за поданням голови постійної Урядової комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій або МНС і погоджуються з Мінфіном та Мінекономіки, а в разі потреби – з іншими заінтересованими центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

Оперативний відпуск матеріальних цінностей з державного резерву для проведення першочергових робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, а у виняткових випадках (коли прогнозована надзвичайна ситуація загрожує життю людей, об’єктам економіки та території), для вжиття невідкладних заходів до запобігання виникненню такої ситуації здійснюється у дводенний термін за дорученням Прем’єр-міністра України, в разі його відсутності – за дорученням Першого віце-прем’єр-міністра України з наступним оформленням у двотижневий термін цього відпуску актом Кабінету Міністрів України.

Документи з необхідним обґрунтуванням подаються одержувачем матеріальних цінностей з державного резерву до Мінекономіки у тижневий термін.

Відпуск матеріальних цінностей із державного резерву для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій здійснюється без оплати з наступним відшкодуванням витрат відповідно до Порядку фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1999 р. N 140.

(пункт 19 в редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 11.07.2001 р. N 801)

191. У разі виникнення непередбачених ситуацій на внутрішньому ринку зерна відпуск зерна та борошна з державного резерву, в тому числі тих, що підлягають освіженню і розброньованих, здійснюється за окремими рішеннями Кабінету Міністрів України, проекти яких готуються Мінекономіки та погоджуються з Мінфіном, Мінагрополітики і Держкомрезервом.

За рішеннями Кабінету Міністрів України Держкомрезерв здійснює переробку зерна на підприємствах системи державного резерву та забезпечує реалізацію продуктів його переробки.

Кошти, отримані від реалізації продуктів переробки зерна, спрямовуються на поповнення запасів зерна державного резерву.

(Порядок доповнено пунктом 191 згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 06.08.2003 р. N 1216)

192. Відпуск цукру з державного резерву здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.

За рішенням Кабінету Міністрів України Держкомрезерв забезпечує переробку цукру-сирцю, який надійшов у власність держави, підприємствами системи державного резерву та подальшу реалізацію продуктів його переробки. Порядок та умови передачі цукру-сирцю підприємствам системи державного резерву та реалізації цукру визначається Кабінетом Міністрів України.

(Порядок доповнено пунктом 192 згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2005 р. N 701)

20. Порядок відпуску матеріальних цінностей з державного резерву в разі настання особливого періоду визначається окремими актами законодавства.

Визначення цін

21. Ціни на матеріальні цінності, що закладаються та відпускаються з державного резерву, визначаються Держкомрезервом виходячи з оптових цін, що діють на час закладення або відпуску, кон’юнктури ринку, термінів зберігання, якості продукції, а в разі проведення конкурсу – за цінами конкурсу на кожну партію конкретної продукції.

Облік запасів матеріальних цінностей державного резерву, звітність про наявність, рух та контроль за їх станом

22. Держкомрезерв забезпечує організацію та проведення обліку запасів матеріальних цінностей державного резерву, обсягів їх накопичення і зберігання в розрізі зберігачів, руху матеріальних цінностей.

23. Зведений облік запасів матеріальних цінностей державного резерву, їх руху ведеться Держкомрезервом в кількісному та вартісному обчисленні за встановленими ним формами і в порядку та на підставі даних оперативного обліку, що ведеться зберігачами.

Періодичність та порядок подання зберігачами даних оперативного обліку наявності і руху зазначених матеріальних цінностей визначаються Держкомрезервом.

Умови та вимоги щодо проведення цього обліку є обов’язковими для відповідальних зберігачів і включаються в договори про відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву.

24. Інвентаризація запасів матеріальних цінностей державного резерву проводиться зберігачами системи державного резерву та відповідальними зберігачами в порядку і терміни, встановлені чинним законодавством та Держкомрезервом. Персональну відповідальність за достовірність даних інвентаризації несуть керівники підприємств-зберігачів згідно з чинним законодавством.

25. Звітність про запаси матеріальних цінностей державного резерву та їх рух подається Держкомрезервом:

зведений звіт про наявність та якісний стан запасів державного резерву на 1 січня щорічно – до 15 березня поточного року Кабінетові Міністрів України, Мінекономіки і Мінфіну;

відомості про поставку, відпуск та повернення позичених матеріальних цінностей державного резерву – щокварталу до 10 числа наступного місяця Кабінетові Міністрів України і Мінекономіки;

оперативну інформацію про наявність запасів державного резерву – щомісяця до 10 числа наступного місяця Кабінетові Міністрів України, Мінекономіки і Мінфіну.

Звітність складається з натуральних і вартісних показників за формами, погодженими з Мінекономіки, Мінфіном і Державним комітетом статистики. Відповідальність за достовірність звітних даних несе голова Держкомрезерву.

Подання та проходження звітності здійснюється з дотриманням вимог щодо забезпечення збереження державної таємниці (з грифом “таємно”).

26. Держкомрезерв несе відповідальність за достовірність звітності про наявність запасів матеріальних цінностей державного резерву, їх рух і облік, а також здійснює контроль за зберіганням матеріальних цінностей державного резерву на відповідних підприємствах, в установах і організаціях та проведенням з такими цінностями визначених в установленому порядку операцій.

Накази Держрезерву


ДЕРЖАВНЕ АГЕНСТВО РЕЗЕРВУ УКРАЇНИ

Н А К А З

16 листопада 2015 року Київ № 160

Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію з грифом „Для службового користування” в Державному агентстві резерву України

З метою забезпечення виконання Закону України „Про доступ до публічної інформації”, Указу Президента України від 05 травня 2011 року № 547 „Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації”, та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1998 № 1893 „Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію” (із змінами)

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Перелік відомостей, що становлять службову інформацію з грифом „Для службового користування” в Державному агентстві резерву України (далі – Перелік), що додається.

2. Надати право першому заступнику Голови, заступнику Голови, керівникам самостійних структурних підрозділів відносити інформацію, визначену в Переліку, до категорії службової з грифом „Для службового користування”.

3. Покласти на посадових осіб, зазначених у пункті 2 цього наказу, персональну відповідальність за віднесення інформації до службової з грифом „Для службового користування”.

4. Керівникам самостійних структурних підрозділів забезпечити додержання вимог щодо оформлення документів, які містять відомості, що становлять службову інформацію з грифом „Для службового користування”.

5. Сектору реформування та взаємодії із засобами масової інформації і громадськістю забезпечити розміщення Переліку на веб-сайті Державного агентства резерву України.

6. Визнати такими, що втратили чинність накази Державного агентства резерву України від 23.12.2011 № 251, від 29.11.2013 № 213, від 31.01.2014 № 23 та від 09.04.2014 № 66.

7. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Голова
В.А. Мосійчук

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ Державного агентства
резерву України
від 16.11.2015 № 160

ПЕРЕЛІК
відомостей, що становлять службову інформацію
з грифом „Для службового користування”
в Державному агентстві резерву України

1. Відомості про номенклатуру матеріальних цінностей державного резерву за окремими позиціями в цілому щодо Державного агентства резерву України.

2. Відомості щодо діяльності організацій, що належать до сфери управління Державного агентства резерву України в частині номенклатури та наявності матеріальних цінностей державного резерву.

3. Відомості щодо спеціалізації окремо щодо кожного підприємства та організації, які належать до сфери управління Державного агентства резерву України та зберігають матеріальні цінності державного резерву.

4. Довідкові матеріали для підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України щодо освіження та номенклатури матеріальних цінностей державного резерву.

5. Узагальнені відомості, які містяться в технічних паспортах державних організацій, що належать до сфери управління Державного агентства резерву України.

6. Відомості, що містяться в особових справах державних службовців Державного агентства резерву України, керівників державних організацій, підприємств та установ, що належать до сфери управління Державного агентства резерву України.

7. Відомості про підприємства (назва, адреса тощо), установи та організації, які здійснюють зберігання мобілізаційного резерву (не розброньованого) в розрізі регіонів та в цілому по Україні.

8. Відомості щодо номенклатури і норм накопичення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву (не розброньованого) на підприємствах в установах і організаціях.

9. Відомості стосовно обсягів накопичення, фактичної наявності та місць зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на підприємствах, установах та організаціях.

10. Відомості за сукупністю всіх показників про місце зберігання, номенклатуру, фактичну наявність матеріальних цінностей мобілізаційного резерву не розброньованого в цілому щодо: Центрального органу виконавчої влади, Ради міністрів АР Крим, обласної, Київської або Севастопольської міської державних адміністрацій, підприємств, установ і організацій.

11. Відомості про пункти зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та їх складські площі по Україні в цілому.

12. Довідка про виконання постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України щодо розбронювання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву по Україні в цілому.

13. Відомості щодо відпуску та закладення в порядку освіження, поповнення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

14. Відомості, щодо фінансової діяльності (річні та квартальні) організацій, що належать до сфери управління Державного агентства резерву України.

15. Відомості щодо господарських операцій здійснених Державним агентством резерву України (Головна книга).

16. Відомості щодо діяльності Державного агентства резерву України у сфері охорони державної таємниці, яка не відображена у Зводі відомостей, що становлять державну таємницю.

17. Відомості щодо оформлення, надання, скасування допуску до державної таємниці посадових осіб, відповідно до номенклатури посад, перебування на яких потребує допуску та доступу до державної таємниці.

18. Відомості, які стосуються мобілізаційних планів організацій, що належать до сфери управління Державного агентства резерву України.

19. Відомості щодо документації страхового фонду для забезпечення виробництва продукції та надання послуг в особливий період.

20. Відомості про військовозобов’язаних, заброньованих за Державним агентством резерву України та підприємствами і організаціями, що належать до сфери управління Державного агентства резерву України.

21. Відомості про організацію оповіщення, управління і зв’язку при переведенні Державного агентства резерву України на роботу в умовах особливого періоду.

22. Відомості про заходи мобілізаційної підготовки Державного агентства резерву України, підприємств, організацій та установ системи державного резерву щодо організації життєзабезпечення в особливий період.

23. Відомості про дислокацію, характеристику та обсяги матеріально – технічних засобів для запасного пункту управління Державного агентства резерву України, крім тих, що становлять державну таємницю.

24. Відомості про потребу в асигнуваннях та фактичні витрати на мобілізаційну підготовку Державного агентства резерву України, крім тих що становлять державну таємницю.

25. Відомості за окремими показниками про мобілізаційні завдання з виробництва продукції, надання послуг, не пов’язаних з виробництвом (капітальним ремонтом) озброєння (боєприпасів, військової техніки, спеціальних комплектувальних виробів до них, спеціальної техніки, спеціальних технічних засобів), підприємствами та організаціями, що належать до сфери управління Державного агентства резерву України.

26. Відомості про стан, структуру і зміст апаратних та програмних засобів захисту інформації крім тих, що становлять державну таємницю.

27. Відомості, отримані в ході проведення службового розслідування з питань протидії корупції до моменту прийняття рішення щодо результатів розслідування.

28. Назва документа, ключові слова, джерело інформації, місце зберігання документа, галузь, проекти рішень, що містяться в Системі обліку публічної інформації, яка входить до АСД „ДОК ПРОФ СТЕП 2.0”, стосовно документів, яким присвоєно гриф „Для службового користування”.

29. Відомості, що містяться в документах, надісланих до Державного агентства резерву України з грифом „Для службового користування”.

Про внесення змін до наказу від11.12.2014 № 179
„Про затвердження Положення про
пропускний, внутрішній та протипожежний
режими в адміністративному будинку
Державного агентства резерву України”

Відповідно до Положення про Державне агентство резерву України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2014 року № 517, з метою організації і порядку здійснення пропускного, внутрішнього режимів та забезпечення пожежної безпеки в адміністративному будинку Державного агентства резерву України

Н А К А З У Ю:

1. Внести зміни до наказу від 11.12.2014 № 179 „Про затвердження Положення про пропускний, внутрішній та протипожежний режими в адміністративному будинку Державного агентства резерву України» (далі – Положення), а саме – доповнити п. 18 Положення абзацом:

– офіцери Головного управління Державної фельд’єгерської служби України для доставки термінової урядової кореспонденції. Відповідальний черговий відомчої воєнізованої охорони зобов’язаний негайно повідомити, шляхом мобільного зв’язку, начальника/заступника начальника структурного підрозділу, що відповідає за забезпечення діяльності Агентства, та помічника Голови Держрезерву про отримання такої кореспонденції для прийняття ними рішення щодо інформування керівництва Держрезерву.

2. В.о. завідувача Сектору з питань мобілізаційного завдання, воєнізованої охорони, пожежної безпеки та охорони праці (Кіхтенко В.В.) довести зазначені зміни для виконання до відповідальних чергових відомчої воєнізованої охорони.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

ГОЛОВА В.А. МОСІЙЧУК

ДЕРЖАВНЕ АГЕНСТВО РЕЗЕРВУ УКРАЇНИ

Н А К А З

17 серпня 2015 року Київ № 92

Про затвердження складу
комісії з проведення
електронних допорогових торгів
Державного агентства резерву України

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.05.2015 № 501- р та з метою забезпечення участі Державного агентства резерву України у пілотному проекті щодо впровадження процедури електронних закупівель товарів, вартість яких не перевищує суми (100 тисяч гривень без урахування ПДВ), визначеної Законом України «Про здійснення державних закупівель»

Н А К А З У Ю:

1. Затвердити склад комісії з проведення електронних допорогових торгів Державного агентства резерву України, що додається.

2. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

ГОЛОВА В.А. МОСІЙЧУК

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ Державного агентства
резерву України
від _____________ №______

СКЛАД
комісії з проведення електронних допорогових торгів
Державного агентства резерву України

Голова комісії з проведення
електронних допорогових торгів
Казаська Л.В. – начальник Відділу бухгалтерського обліку та звітності – головний бухгалтер
Члени комісії з проведення
електронних допорогових торгів:
Лазоренко К.В. – заступник начальника Юридичного управління – начальник відділу експертного та нормативно-правового забезпечення

Романчук О.М. – заступник начальника Відділу фінансування та формування бюджету

Будиліна І.М. – завідувач Сектору забезпечення проведення процедур придбання та реалізації матеріальних цінностей

Одінцова Л.А. – завідувач Сектору ціноутворення

ДЕРЖАВНЕ АГЕНСТВО РЕЗЕРВУ УКРАЇНИ

Н А К А З

14 серпня 2015 року Київ № 89

Про затвердження складу громадської
ради при Держрезерві України

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 688, від 03.11.2010 № 996 та з метою забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики у сфері державного матеріального резерву

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити персональний склад громадської ради при Держрезерві України у кількості 11 чоловік, а саме:
Сапєгін С. В., Мідзяновський В. К., Качалов Ю. А., Сулицький Б. М., Дубик І. І., Болозович Ю. М., Рак І. В., Згуря Г. А., Зябрев Л. І., Оболонський М. А., Буряк І. О.
2. Головному спеціалісту взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю (Арідова С. Є.) забезпечити своєчасне розміщення на офіційному веб-сайті Держрезерву України інформації про затверджений склад громадської ради при Держрезерві України.
3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Голова В. А. Мосійчук

ДЕРЖАВНЕ АГЕНСТВО РЕЗЕРВУ УКРАЇНИ

Н А К А З

Щодо забезпечення роботи телефонної
“гарячої лінії” і довідкової телефонної служби
Державного агентства резерву України

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.2009 № 898 “Про взаємодію органів виконавчої влади та державної установи “Урядовий контактний центр” (із змінами) та керуючись Положенням про Національну систему опрацювання звернень до органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2012 № 21

НАКАЗУЮ:

1.Визначити телефонний номер 234-63-47 для функціонування довідкової телефонної служби та для забезпечення роботи телефонної “гарячої лінії” Державного агентства резерву України.

2.Установити графік роботи довідкової телефонної служби щоденно в робочі дні та години, а саме: понеділок-четвер з 09:00 до 18:00, п’ятниця з 09:00 до 17:45, обідня перерва з 12:45 до 13:30.

3.Проводити телефонну “гарячу лінію” в останній повний тиждень місяця з 15-30 до 16-30 за наступним графіком:
Голова Держрезерву – четвер;
Начальник Управління державного резерву – понеділок;
Начальник Юридичного управління – вівторок;
Начальник Відділу внутрішнього аудиту та контролю – середа;
Начальник Відділу фінансування та формування бюджету – п’ятниця.

4.Керівникам структурних підрозділів Держрезерву забезпечити участь у роботі телефонної “гарячої лінії” згідно з графіком.

5.Головному спеціалісту взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю забезпечити оприлюднення цього наказу на веб-сайті Державного агентства резерву України.

6.Визнати таким, що втратив чинність, наказ Держрезерву від 18.12.2014 № 187 “Щодо забезпечення роботи телефонної “гарячої лінії” і довідкової телефонної служби Державного агентства резерву України“.

7.Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

ГОЛОВА В.А. МОСІЙЧУК

ДЕРЖАВНЕ АГЕНСТВО РЕЗЕРВУ УКРАЇНИ

НАКАЗ
№ 67

«14» липня 2015 року Київ

Про проведення позапланової інвентаризації матеріальних цінностей державного резерву

Відповідно до абз.2 п.3 доручення Прем’єр – міністра України від 01.07.2015 до №381цт, з метою контролю за станом зберігання матеріальних цінностей державного резерву та відповідно до п.24 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 № 1129,

НАКАЗУЮ:

1. Керівникам державних підприємств та організацій, що належать до сфери управління Держрезерву провести інвентаризацію матеріальних цінностей державного резерву станом на 03.07.2015.
2. Інвентаризацію провести у присутності представників органів державного фінансового контролю в термін з 14.07.2015 по 31.07.2015.
3. Матеріали інвентаризації надати до Держрезерву в строк до 07.08.2015.
4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

ГОЛОВА В.А. МОСІЙЧУК

ДЕРЖАВНЕ АГЕНСТВО РЕЗЕРВУ УКРАЇНИ

НАКАЗ
№ 66

«14» липня 2015 року Київ

Про проведення позапланової інвентаризації матеріальних цінностей державного резерву

Відповідно до абз.2 п.3 доручення Прем’єр-міністра України від 01.07.2015 до № 381цт з метою контролю за станом зберігання матеріальних цінностей державного резерву та відповідно до п.24 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1997 року № 1129,

НАКАЗУЮ:

1. Керівникам ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів №2», ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів», ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів», ДП «Радивилівський комбінат хлібопродуктів», ДП «Новопокровський комбінат хлібопродуктів», ДП «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів», ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», ДП «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів», ТЕЦ ВАТ «Оріана», ПАТ «Саливонківський цукровий завод», ВАТ «Лучанський цукровий завод», Трипільська ТЕС, АТВТ «Гілея», ТОВ «Орловський завод будівельних матеріалів», ВАТ «Веселокутський КХП», ПАТ «Дубноцукор», ПАТ «Острозьке ХПП», ВАТ «Бучацький цукровий завод», ВАТ «Купянський цукровий комбінат», ДП «Богданівецький КХП», Київське КЕУ, ТОВ «Євро-Реконструкція» провести інвентаризацію матеріальних цінностей державного резерву станом на 03.07.2015.
2. Інвентаризацію провести у присутності представників органів державного фінансового контролю в термін з 14.07.2015 по 31.07.2015.
3. Матеріали інвентаризації надати до Держрезерву в строк до 07.08.2015.
4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

ГОЛОВА В.А. МОСІЙЧУК